Керівник відділу безпеки та міжнародних справ Polityka Insight Марек Свєрчинський, коментуючи TVN24 комунікаційну стратегію влади навколо інциденту з білоруськими гелікоптерами, які порушили повітряний простір Польщі, серед іншого вказав на недостатній потік інформації та даних. - Здавалося б, це подія, з якою ми вже мали справу, навіть зовсім недавно. І відбувається вчергове, цього разу видиме неозброєним оком, - зазначив він, наголошуючи, що нинішня ситуація "саме в цей момент має стати черговою наукою або уроком, який потрібно вивчити".
У вівторок повітряний простір Польщі порушили два білоруські вертольоти. Машини вранці помітили жителі околиць Бяловежі, але армія спочатку заперечувала, що такий інцидент мав місце. Лише ввечері, після 19:00, Міністерство оборони в офіційному комюніке визнало, що польський повітряний простір того дня було порушено.
Глава міністерства Маріуш Блащак розпорядився збільшити кількість військових на кордоні та виділити додаткові сили та засоби, зокрема бойові гелікоптери. Про інцидент повідомили в НАТО. Тимчасову повірену у справах Білорусі негайно викликали до МЗС.
"Здавалося б, це подія, з якою ми вже мали справу"
В ефірі TVN24 про цей інцидент і яким чином на нього реагували, запитали керівника відділу безпеки та міжнародних справ Polityka Insight, автора аналітичних текстів про оборонну політику Польщі, НАТО, конфлікти та кризи Марека Свєрчинського.
- Здавалося б, це подія, з якою ми вже мали справу, навіть зовсім недавно, - сказав він, маючи на увазі випадок із неспорядженою ракетою російського виробництва, яка впала в грудні 2022 року під Бидгощею.
- Був великий скандал і лунали запевнення, що система налагоджена. Ми заслухали міністра Блащака, який запевнив, що після перевірки, проведеної в Оперативному командуванні, всі процедури були переглянуті та функціонують справно, - зазначив він.
- І тут стається чергова річ, цього разу видима неозброєним оком, - сказав експерт.
Свєрчинський відзначив, що "знову сталося щось дуже дивне у сфері комунікації".
- Але здається мені, що так само діялося щось не те з передачею конкретних даних. Навіть якщо, у що мені важко повірити, у Бяловежі не було жодного віськового, який міг би ідентифікувати, хоча б візуально, ці літальні апарати і якимось чином повідомити своєму командуванню по службовому ланцюжку, є інформація від населення, від прикордонної охорони, але цей потік інформації, очевидно, не спрацював", - сказав він.
- Невідомо, хто кому не подзвонив чи хто кому дзвонив з неправдивою чи неточною інформацією, у всякому разі, знову ж таки, десяток-другий годин нас тримали у великій невизначеності та страху, тому, що те, було видно - це було видно: вертольоти з червоною зіркою, - продовжив експерт.
Свєрчинський в ефірі TVN24 зазначив, що ситуація, пов'язана з білоруськими гелікоптерами, "саме в цей момент повинна стати черговою наукою, або уроком, який потрібно вивчити".
- У всякому разі, це ситуація, яка відбувається нон-стоп в Україні, де вже дуже тривалий час населення просто задіяне в системі оповіщення, попередження, такої попереджувальної розвідки чи військової розвідки, (інформування) що таке пролітає, куди летить, на якій висоті летить і так далі, зазначив він.
- Як бачите, ми занадто повільно учимося цих українських розв'язків проблеми, - визнав експерт.
"Нам потрібно закрити прогалину"
На запитання, що має статися тепер, Свєрчинський відповів, що "з поганих ситуацій немає хороших виходів".
- Ми перебуваємо в дуже поганій ситуації, коли йдеться про нашого східного сусіда - Білорусь. Це країна, яка пройшла найпомітнішу, найглибшу еволюцію від сусіда, який принаймні толерує наше членство в НАТО і приналежність до Заходу, до країни, яка до нас відверто ворожа", - зазначив він.
Зараз, за його словами, "дехто, більш радикально налаштований, вимагає, що треба було стріляти, що ці гелікоптери треба було знешкодити. Звичайно, це крайній захід, краще, щоб цього не було", - наголосив Свєрчинський.
- Дипломатична відповідь - це, звичайно, перший крок і військова відповідь у сенсі обміну інформацією. Начебто ж білоруси повідомили, що будуть навчання. Ми повинні, і це теж було зроблено - повідомити НАТО, що таке порушення сталося. Але, як ви бачите, це ще не досягло такого рівня загрози, щоб ми, наприклад, вимагали проведення сесії Північноатлантичної Ради відповідно до статті 4.
Сторони будуть проводити спільні консультації кожного разу, коли, на думку будь-якої з них, територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої зі Сторін знаходяться під загрозою.Стаття 4 Північноатлантичного договору
Свєрчинський рекомендував, що "нам потрібно закрити прогалину, особливо з точки зору виявлення, швидкого сповіщення, і нас, як громадськість, також".
- Владі потрібно швидше реагувати. Плин часу і суперечливі меседжі - це неприйнятна ситуація в реаліях прифронтової країни, тому що ми просто на фронті певного роду війни, - підсумував він.
Autorka/Autor: akw/kg
Źródło: TVN24
Źródło zdjęcia głównego: Eliza Kowalczyk/Archiwum prywatne