Будівля давньої церкви відкриває чергові таємниці. "Власне цим і зачаровують пам’ятки"

- Ця будівля відкриває перед нами чергові таємниці. Це власне і є ота чарівність пам'яток. Треба лише відгадати ці таємниці. Іноді це дається легше, а іноді потрібно докласти певних зусиль, - визнає Павел Віра, керівник Хелмського відділу Воєводської служби охорони пам’яток у Любліні.

Йдеться про будівлю на вул. Св.Миколая 4 у Хелмі, де вже тривалий час йдуть ремонтні роботи. Нині тут знаходиться виставкова зала Музею Хелмської землі ім.Віктора Амброзєвича. Багато років тому діяла тут, зокрема, уніатська церква Св.Миколая.

У липні 2022 року ми писали, що там знайшли загадкову крипту, про яку немає згадок в архівах. Найімовірніше, там поховано 10 осіб, у тому числі семеро дітей. Поховання датовані другою половиною XVII першою половиною XVIII століть.

За місяць до того в одній зі стін храму знайшли нішу, контур якої вгадувався за невеликими тріщинами тиньку. Коли зняли цеглу, то виявився колишній прохід до будівлі духовної семінарії, яка була поруч. З нагоди капітального ремонту в середині 1970-х років тут помістили капсулу часу. У ньому були елементи головного вівтаря та дерев’яне розп’яття 1920-х років, а також кістки тварини, складені в мішок.

Крім цієї, в будівлі виявлено ще чотири ніші. Два з них розташовані по обидва боки від проходу, де була виявлена ​​капсула часу. Вони трохи менші.

- В одній ми виявили на стіні сліди фарби, якою спочатку був розписаний храм. З іншого боку, в іншій ми знайшли фрагменти шпалер і сліди, які доводять, що вона слугувала своєрідною шафою, в якій, ймовірно, зберігалися речі.  Тобто предмети, необхідні для відправлення літургії. Я думаю, що це була вторинна функція цієї заглибини. Можливо, з міжвоєнного періоду, коли тут діяв римо-католицький храм, - каже наш співрозмовник.

Він додає, що якщо існування цих трьох ніш, аналізуючи архівні документи, можна було очікувати, то дві інші стали великою несподіванкою.

- Йдеться про віконний отвір, який ми виявили над нішею з капсулою часу, і дверний отвір на іншій стіні. Усе вказує на те, що останній був входом до нині неіснуючої, мабуть, дерев’яної, прибудови, в якій містилася захристія. Припускаю, що у ХІХ столітті прохід став непотрібний, тому його замурували, - розповідає Віра.

Ремонт планують завершити в першій половині 2023 року. Відкриті ніші покажуть відвідувачам.

- Звичайно, біля них з'являться  описи з історичними довідками. У планах також змінити колірне рішення виставкової зали.  Все вказує на те, що спочатку інтер'єр храму був не білим, а розмальованим кількома кольорами.  Ми хочемо повернути ці кольори. Бо треба пам’ятати, що спочатку тут був бароковий храм. А в бароко православні храми чи церкви не лише білили, - наголошує реставратор.

Джерела кажуть, що будівлю, швидше за все, звели після 1720-1721 рр., але до 1730 р. як уніатську церкву, яка була не лише парафіяльною, а й частиною комплексу будівель уніатської духовної семінарії. Після ліквідації Холмської єпархії у 1875 р. (що стало наслідком скасування Берестейської унії 1596 р., за якою була створена уніатська церква), у будівлях розмістили православну семінарію. Храм став каплицею в семінарії.

- Після приходу до Хелма німецьких та австро-угорських військ у середині 1915 року, під час Першої світової війни, у комплексі семінарії розмістили військовий госпіталь. Тож можна припустити, що храм також був відданий для подібних цілей, - пояснював  Віра в червні минулого року.

Після відновлення Польщею незалежності каплицю Св.Миколая забрала католицька церква. Реконциляція - літургійний обряд, що повертає сакральний характер оскверненим місцям, відбувся 15 жовтня 1922 року. 

Під час Другої світової війни каплицю зайняло німецьке військо. А після війни тут проводили уроки релігії. У них брали участь учні державної школи, яка діяла в будівлях колишньої духовної семінарії (сьогодні тут розташована середня школа № 4 ім.доктора Ядвіги Млодовської). Цю функцію храм виконував до 1961 року, коли в державних школах перестали викладати релігію.

Після 1961 року приміщення ще використовувалося школою, але його стан погіршився. Деякий час там був склад пального. Після створення у 1975 році Хелмського воєводства в місті створили управління охорони пам’яток. Саме завдяки зусиллям тодішнього пам'яткознавця Лєшека Самоцького у другій половині 1970-х років було проведено комплексну реконструкцію будівлі. Його реалізувало державне підприємство Polskie Pracownie Konserwacji Zabytków, яке відновлювало пам’ятки по всій країні.

Таким чином поточна реконструкція будівлі є першою такого масштабу майже за півстоліття.