Польща виступає за створення міжнародного суду у справах злочинів, скоєних в Україні, - наголосив глава Міністерства юстиції Адам Боднар під час візиту до Києва. У четвер міністр там зустрівся, зокрема, з українським генпрокурором і єврокомісаром з питань юстиції. Боднар наголосив, що Польща й надалі допомагатиме у зборі доказів щодо злочинів, скоєних російськими військовими в Україні.
У четвер міністр юстиції та генпрокурор Адам Боднар взяв участь у конференції “United for justice. United for Heritage" (“Об’єднані за справедливість. Об’єднані за спадщину”), організованій через кілька днів після другої річниці початку війни в Україні. Окрім очільника Міністерства юстиції Польщі, у ній взяли участь, серед інших, Андрій Костін, Генеральний прокурор України та Дідьє Рейндерс, Комісар ЄС з питань юстиції.
- Ми виступаємо за притягнення до відповідальності та справедливе покарання виконавців воєнних злочинів, ми готові їх розшукувати, збирати докази цих злочинів і продовжувати співпрацю у цій сфері, - сказав міністр Адам Боднар. Він наголосив, що для розслідування злочину агресії, жертвою якого став український народ, необхідно створити спеціальний міжнародний трибунал.
- Існування такого типу суду є важливим елементом з точки зору міжнародної відповідальності, - підкреслив міністр. Він зазначив, що Польща "докладе всіх зусиль", щоб забезпечити його створення.
У Києві також відбулося засідання міжнародної слідчої групи у справах військових злочинів, скоєних росіянами проти українського народу (JIT). Її було створено (Україною, Польщею та Литвою) 25 березня 2022 року на прикордонному переході в Корчовій. У наступні місяці до команди приєдналися Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, а також Латвія, Естонія, Словаччина та Румунія. У березні 2023 року сторони JIT підписали угоду про
співпрацю та координацію з Міністерством юстиції США. Під час зустрічі у четвер було підписано угоду про продовження роботи групи.
“Десятки тисяч” потенційних свідків і Реєстр збитків
В українській столиці міністр Боднар наголосив, що десятки тисяч українських біженців, які перебувають у Польщі, можуть свідчити (перед згаданим спецтрибуналом) у рамках розслідування щодо злочинів Російської федерації, скоєних в Україні.
Під час засідання групи JIT також обговорювалася необхідність запуску Реєстру збитків, завданих Україні. Він буде створений під егідою Ради Європи і слугуватиме записом доказів та інформації щодо позовів, що стосуються збитків, втрат чи травм, спричинених агресією Росії проти України.
- Польща вважає, що до реєстру також мають бути включені позови щодо знищення історико-культурної спадщини України, - підкреслив Боднар.
Польські службовці збирають кошти
Заступниця міністра Марія Ейхарт, відповідальна в міністерстві, серед іншого, за Пенітенціарну службу зустрілася із заступником Міністра юстиції України Оленою Висоцькою, експертом у сфері пенітенціарної діяльності Олександром Павліченком з Гельсінської фундації з прав людини та генеральним директором Пенітенціарної служби полковником Сергієм Гречанюком. У його товаристві вона відвідала один з київських карних закладів.
З початку війни понад тисячу службовців і працівників В'язничної служби Польщі було залучено до допомоги Україні. До цього часу в рамках підтримки були організовані (і продовжують діяти): збір коштів та найнеобхідніших речей, транспортування біженців від кордону власним транспортом, психологічна допомога та здача крові.
Посадовці В'язничної служби також долучилися до допомоги українським ув'язненим. Із зібраних коштів було придбано та передано українській стороні в т.ч. продукти харчування, а також речі, необхідні для нормального
функціонування місцевої пенітенціарної системи - комп'ютерну техніку, автомобілі, електрогенератори, бронежилети, а також одяг і взуття.
Źródło: tvn24