Туск взяв слово у справі пожеж

Туск повідомив, що уряд розпочав засідання з інформації голови Міністерства внутрішніх справ і адміністрації та координатора спеціальних служб Томаша Сємоняка.

- Ми отримали передусім інформацію у зв’язку з подіями останніх кількох десятків годин. Я веду мову про гучні пожежі як на ринку на вулиці Маривільській у Варшаві, так і на звалищі відходів. Нам було дуже важливо перевірити, чи є підстави для отих спекуляцій, що ці пожежі можуть бути пов'язані з діяльністю іноземних спецслужб, чи маємо ми справу з актами саботажу та диверсіями? - сказав прем'єр-міністр.

Він додав, що "наразі немає підстав вважати, що будь-яка з цих пожеж за останні кілька десятків годин у Польщі, на вихідних, стала результатом дій зовнішніх сил". Зазначив, однак, що "це жодним чином не зменшує загрозу можливих диверсій і сабтажу".

Прем'єр повідомив, що “за останні кільканадцять тижнів, також завдяки співпраці з союзниками, польська держава запобігла та зірвала спроби таких прямих дій, зокрема, як диверсії та спроби підпалів”.

- Справа дуже серйозна. Цей стан підвищеної готовності є абсолютно необхідним. І у зв’язку з війною, і у зв’язку зі збільшенням активності спецслужб, а також у зв’язку із ситуацією на польсько-білоруському кордоні, - сказав він.

- Звичайно, ми з’ясуємо кожну деталь, коли мова йде про ці недавні пожежі, але, перш за все, нам доведеться вкладати більше ресурсів і більше часу, дій, коли йдеться про наші спецслужби, відповідальні за державну безпеку, в тому числі протидію таким загрозам, як можлива диверсія чи саботаж, а також, як ми вже спостерігали, напади на фізичних осіб на замовлення російських спецслужб, - сказав глава уряду.

Туск зазначив, що інформація міністра Сємоняка стосується зростання загрози в Європі та Польщі в контексті агресивних дій російських та білоруських спецслужб.

- Про це ми говорили в тому числі на Європейській раді. Повідомлення з багатьох європейських столиць були однозначні. Перед виборами в Європейський парламент Росія готує різні види втручання, в тому числі і в сам виборчий процес. Це не перший подібний випадок, але масштаб стає все більшим і тривожним, - сказав Туск.

Прем'єр-міністр зазначив, що як польські, так і союзницькі джерела свідчать, що найбільшому ризику від такого "втручання та прямих дій" піддаються "Польща, Литва, Латвія, Естонія і трохи Фінляндія".

- Я хочу, щоб ви чітко усвідомлювали - і мої партнери в Європі також чітко це розуміють - що дії Росії будуть посилюватися і що це потребуватиме нашої концентрації, - сказав Туск.

- Сьогодні ви теж, можна сказати, на передовій захисту нашої Вітчизни та нашої внутрішньої безпеки. Я хотів би, щоб усі без винятку служби: приватні охоронні служби, і перш за все державні служби, органи місцевого самоврядування, особливо там, де ми маємо справу з критичною інфраструктурою, дійсно були пильними і були готові до підвищеної активності”, - сказав він.

Глава уряду відзначив, що це звучить трохи наче з історичних підручників кількадесятирічної давності.

- Ніхто не очікував, що такі часи повернуться, але вони повернулися, - сказав він.

- Тому польська держава має бути і буде готова в організаційному, фінансовому та матеріально-технічному плані запобігти такому типу дій (саботажу - ред.), - запевнив прем’єр.

Туск також переконував, що “нам потрібно більше інвестувати в бар’єр на польсько-білоруському кордоні”. За його словами, "загорожа не відповідає нашим очікуванням", і прикордонна служба та армія звернулася до нього з проханням її укріпити.

- Ситуація на кордоні складна, кожні 24 години відбувається кілька сотень спроб перетину кордону, - підкреслив він, додавши, що "у 80 випадках зі 100 ми маємо справу з організованими групами молодих чоловіків, 18-30 років, дуже агресивних”.

Прем'єр також визнав, що "може підтвердити, що зараз в Європі завершується робота над методикою отримання коштів на оборону Європи".

- Завершуються переговори щодо оборонних облігацій, європейських облігацій, щодо можливої ролі Європейського інвестиційного банку у фінансуванні питань оборони та можливого використання коштів, які не будуть використані з різних національних НПВ (“Національних планів відбудови” - ред.), - сказав він.

Прем'єр-міністр також повідомив, що прийнято рішення відновити в країні 10 відділень Агентства внутрішньої безпеки. Він визнав, що для цього знадобляться фінансові ресурси.

Він підкреслив, що "на думку керівництва Агенції Розвідки, останні роки значно послабили ефективність дій розвідки".

- Тому сьогодні я вирішив виділити 100 мільйонів злотих із резерву прем’єр-міністра, але ми також будемо шукати інші кошти, щоб жодним чином не збільшити дефіцит бюджету (...) для зміцнення Агентства внутрішньої безпеки та Агентство розвідки, - заявив голова уряду

Туска також запитали про фермерів, які протестують у Сеймі.

- Я не планую зустрічатися з цією групою протестувальників. Вони не можуть вважатися представниками польських фермерів, - сказав він.

Туск також торкнувся іншої теми щодо сільського господарства. У понеділок країни ЄС у Раді ЄС остаточно схвалили зміни до Спільної сільськогосподарської політики (CAP), які мають скасувати деякі вимоги, пов’язані з декарбонізацією сільського господарства. Серед іншого буде вилучено: зобов’язання залишати ґрунт під паром, яке спочатку було передбачено “Європейським зеленим курсом”.

Як зазначив голова уряду, “це ми, в Польщі, будемо вирішувати разом із фермерами застосування цих вже не наказів, а можливостей”.

- Вся моя робота полягає в тому, щоб положення Європейського Союзу щодо, наприклад, “Зеленого курсу” та захисту клімату, стали можливостями, якими можна скористатися тут, у Польщі, а не наказами чи обмеженнями, накладеними на плечі людей, виробників, підприємців, фермерів, - продовжив він.

- Завданням мого уряду від самого початку було виключити із “Зеленого курсу” ті положення, які безпосередньо шкодять інтересам польського сільського господарства, і значну частину таких положень вдалося подолати. (...) Кожен, хто стежив за тим, що відбувається в Брюсселі щодо “Зеленого курсу”, підтвердить, що як соціальний опір великих груп, головним чином

сільськогосподарських виробників з Польщі та багатьох інших країн, так і дії польського уряду призвели до змін в “Зеленому курсі”, - сказав він.

Коментуючи клопотання про притягнення голови Національного Банку Польщі Адама Глапінського до Державного трибуналу, він сказав, що, всупереч спекуляціям, “м’якший і улесливий тон голови Глапінського та його зустріч із міністром фінансів не змінили моєї оцінки та дуже серйозних причин, з яких було подано заяву щодо Державного Трибуналу”.

- Тож процедура обов’язково почнеться, - запевнив Туск.

- Я не маю наміру затягувати процедуру. Сподіваюся, це прискориться, - додав він.

Туск також розповів про плановане створення комісії з розслідування російських та білоруських впливів. Він наголосив, що її робота не буде виставою перед об'єктивами камер.

- Парламентської комісії не буде. Я призначу урядову комісію, якій дамо строк два місяці. І протягом двох місяців вона підготує звіт, який покаже, хто, де, чому і за скільки піддався такому впливу. Хто виконував замовлення з Росії та Білорусі. І перш за все, хто прийняв рішення зам'яти ці справи, - додав він.

Прем'єр підкреслив, що в комісії не буде політиків. Будуть урядовці, експерти та представники служб.

- Я не хочу, щоб наслідки роботи цієї комісії якимось чином вплинули на виборчу кампанію, тому, будь ласка, чекайте першого звіту після 9 червня, але обов'язково влітку, не пізніше, - сказав ррем'єр-міністр, маючи на увазі вибори до Європейського парламенту. заплановані на 9 червня.

- Сподіваюся, наступного тижня питання будуть з'ясовані і наступного ж тижня ця комісія запрацює, - додав він. Туск також сказав: “Ми не будемо

вивчати жодних останніх 100 років або 15 років. Я не хочу ні на кого полювати. Це не буде комісія, яка полює на ПіС чи опозицію. Треба негайно прояснити питання, які зараз загрожують безпеці польської держави”.

Він додав, що вже має прізвища тих, кого будуть ретельно досліджувати у сфері, яка сьогодні стосується безпеки держави.

Преи’єр також розповів про свою зустріч сам-на-сам із президентом Анджеєм Дудою перед церемонією призначення нових членів Ради міністрів. На запитання про теми, які обговорювали під час зустрічі, Туск відповів, що не має звички розкривати такі подробиці. При цьому він заявив, що у них з президентом "різні погляди на зовнішню політику" і він хотів би, щоб Дуда співпрацював і допомагав, "якщо зможе".

- Я хотів би, щоб президент нарешті визнав очевидний конституційний принцип, що зовнішню політику проводить уряд, а президент представляє Польщу в зовнішніх справах, - наголосив він.

Водночас Туск запевнив, що не хоче жодних конфліктів у вищих ешелонах влади, оскільки, за його словами, “це не в інтересах ні Польщі, ані її уряду”.

- Президент посилається на так званий закон про компетенцію, а я йому звернув увагу на те, що важливіші компетенції, а не закон, який був підготовлений за часів ПіС і який намагається обійти конституцію, - зазначив він.

Так званий “компетенційний закон” передбачає, що уряд подає президенту пропозиції щодо кандидатів на посади, зокрема, члена Європейської Комісії або судді Суду ЄС. Президент має 14 днів, щоб дати згоду або відмовитися від висунення вказаних кандидатів.

- Я хочу, щоб зовнішня політика не була питанням амбіцій того чи іншого державного чиновника, навіть найвищого рангу, а щоб вона була узгоджена з урядом, реалізовувалася урядом і щоб вона працювала в інтересах Польщі, - продовжив Туск.

Прем'єр-міністр підсумував, що вони з президентом розійшлися "у згоді, але не в порозумінні".

На запитання про те, яку ідею має уряд, аби покласти край незаконним звалищам небезпечних відходів, він запевнив, що говорив про це з Радою міністрів.

- Я вже вимагав, а не просив, міністрів, відповідальних за ці сфери, включно з міністром клімату та навколишнього середовища, протягом кількох десятків годин підготувати детальний звіт про те, що таке сталося в нормах польського законодавства за останні роки, яка практика, які нормативні акти чи які недоліки чи упущення інституцій призвели до того, що в Польщі ми маємо так багато юридично легальних сміттєзвалищ, які згодом горять або виявляються звалищами для чогось іншого, ніж заявлено особою, яка орендувала землю під звалище, - сказав прем’єр-міністр.

Він додав, що все вказує на те, що в Польщі “надто легко викидати сміття чи небезпечні відходи”.

- Я очікую як термінового звіту про те, що таке сталося в польській правовій системі, що цього так багато і що це так легко вдається організаторам цієї практики, так і, перш за все, рекомендацій, які дозволять нам негайно зменшити ці ризики, - підкреслив Туск.

Він підкреслив, що утилізація - це величезна фінансова проблема.

- У нас є такі звалища відходів вже кільканадцять років, наприклад, великих хімічних заводів. Тут мова йде про звалища, повна утилізація яких коштує сотні мільйонів злотих. Є звалища, де, як мене проінформували, повна утилізація обійдеться у 800 мільйонів злотих на звалище, тому ця заборгованість багаторічної давності потребує виправлення, але також, на жаль, дуже великих фінансових ресурсів, - пояснив прем’єр-міністр. Він повідомив, що до кінця тижня має бути підготовлена доповідь з цього приводу та повідомлено про подальші кроки уряду у цьому питанні.

Прем'єр-міністр Дональд Туск також оголосив про подання “законодавчої пропозиції” щодо вирішення проблеми неконтрольованого доступу до секретної інформації суддів і прокурорів.

Дискусія на цю тему спалахнула після того, як Томаш Шмидт, колишній суддя Варшавського воєводського адміністративного суду, який мав доступ до такої інформації, втік до Білорусі, попросивши там “опіки та захисту”.

Прем'єр підкреслив, що для ухвалення рішень у цій сфері потрібне буде "повноцінне політичне порозуміння", оскільки потрібно буде змінити "суддівський устрій".

- Для цього потрібен закон і серйозні дебати, - сказав Туск.

- Ми обов’язково подамо законодавчу пропозицію, але я не хочу, щоб вона була конфронтаційною. Я хочу, щоб це було за повною згодою усіх політичних сил, а також самих суддів”, - заявив він.

Як він зазначив, пригнічує те, що у нас є "20 тисяч суддів і прокурорів з повним доступом до секретної інформації, без будь-якого контролю і без найменшої перевірки, чи немає якихось причин, чому їм такий доступ не нададуть".

Він підкреслив, що не хоче, щоб рішення зашкодили незалежності суддів.

За повідомленням глави Мін'юсту, генпрокурора Адама Боднара, цієї п'ятниці відбудеться нарада, під час якої буде обговорено питання доступу до секретної інформації з представниками асоціацій суддів і прокурорів.