Пшидач: очікування були більші, але готовність української сторони досить обмежена

У неділю за два дні до офіційних 80-х роковин геноциду на Волині президенти Анджей Дуда та Володимир Зеленський відвідали святу месу в луцькому римо-католицькому соборі на вшанування жертв Волинської різанини. Після молитви лідери двох країн поставили лампади перед вівтарем храму. Під час церемонії український лідер не вимовив слова "вибачте".

Про ці події у понеділковому "Інтерв'ю П’ясецького" сказав Марцін Пшидач, керівник Бюро президента з міжнародної політики.

- Якщо хтось очікував гігантських проривів чи слів, які не підкріплені внутрішньоукраїнським аналізом, то вони очікували чогось неможливого. Це не той випадок, що можна робити самі лише жести. Спочатку повинні відбутися деякі внутрішні зміни, в тому числі в Україні, і ми над цим працюємо, - сказав Пшидач в ефірі TVN24.

Як він додав, "ця вчорашня церемонія є кроком у правильному напрямку, але, звичайно, недостатнім".

- Наші очікування стосуються, по-перше, правди про те, що сталося на Волині, по-друге, поваги та вшанування пам’яті. Цього ще не вистачає, але ми йдемо, будемо над цим працювати крок за кроком, - пообіцяв він.

Президентський міністр підкреслив, що "українська сторона не відпрацювала свою непросту історію і не готова до таких твердих жестів".

- Той, хто очікує цього сьогодні є відірваний від українських реалій, - сказав він.

Пшидач підкреслив, що "з одного боку потрібно продовжувати процес тиску, з іншого - просвіти, а ще з іншого - очікувань, які в кінцевому підсумку повинні привести до позитивного результату".

Пшидач зазначив, що перед кафедральним собором у Луцьку "сталася дуже важлива річ".

- Пан президент Дуда виходить, а натовп українців скандує "дякуємо!". У Луцьку на Волині дякують польському президенту, до певної міри як уособленню польської держави, за те, що останнім часом робить Польща. Це початок позитивних, я сподіваюся, змін, - заявив він.

Однак він визнав, що "були більші очікування і то далекосяжні очікування" польської сторони.

- Натомість готовність української сторони досить обмежена, - відзначив він.

- Я згоден, що президенти зазвичай можуть визначити якісь шляхи, йти на крок попереду, за умови, що еліти і нація якимсь чином готові до такої дискусії, - сказав Пшидач.

Він додав, що "жести, які не спираються на внутрішні зміни, можуть бути абсолютно порожніми жестами".

- У цьому випадку я сподіваюся, що так не буде, що це початок нової реальності, заснованої також на тому доброму, що сталося в польсько-українських відносинах останніми місяцями та роками, - сказав міністр.

Пшидач повідомив, що спільна урочистість за участю президентів Польщі та України є ініціативою польської сторони.

- Але президент Зеленський погодився на це, незважаючи на деякі внутрішньополітичні виклики та питання безпеки. Цей жест варто цінувати, - сказав він.

Пшидач також розповів про ексгумацію польських жертв УПА - Української Повстанської Армії, яка несе відповідальність за Волинську різанину, в результаті якої загинули десятки тисяч поляків. "Ситуація трохи складніша, ніж може здатися", - сказав він.

- По-перше, проводяться ексгумації, навіть сам прем’єр два дні тому був у місці під Тернополем, де зараз ведуться пошуки, - нагадав Пшидач. Як він зазначив, "це не так, що нічого не відбувається".

- Відбувається, можливо, надто мало, але щось відбувається. Повної заборони на ексгумацію немає, - наголосив він.

Президентський міністр нагадав промову президента Зеленського в Королівському замку у Варшаві, в якій той "сказав, що ексгумації будуть розблоковані", а також заяву голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, який, виступаючи в польському Сеймі, заявив: "Ми разом будемо шукати і відновлювати меморіальні місця, разом повертатимемо із забуття імена тих, хто спочиває в безіменних могилах як в Україні, так і в Польщі".

- На політичному рівні ми дуже серйозно ставимося до цих декларацій. Тепер потрібно лише перетворити це на конкретні рішення, - сказав гість "Інтерв'ю Пясецького".

- Але польський Інститут національної пам’яті для цього і є, щоб знайти шлях. Потрібна також певна відкритість і гнучкість українського Інституту національної пам’яті, - додав він.

На запитання про план-максимум Польщі на саміті НАТО у Вільнюсі, який починає роботу у вівторок, Пшидач відповів: "План-максимум Польщі полягає у зміцненні східного флангу НАТО та продовженні стратегії стримування. Бо безпека Польщі для нас найважливіша. Через цю призму ми дивимося на всі інші рішення".

- Рік тому Джо Байден, найважливіший політик в НАТО, говорив про готовність захищати кожен сантиметр території НАТО, - нагадав гість TVN24. Він додав, що "планувальники та стратеги" НАТО працювали над "адаптацією" цих слів.

- Потрібно усвідомлювати, що можуть здійснюватися різні гібридні дії, - зазначив Пшидач, наводячи як приклад кризу на польсько-білоруському кордоні.

На запитання про очікувані рішення, які можуть бути прийняті на саміті, гість "Інтерв'ю Пясецького" відповів: "Може бути кілька елементів, які будуть вирішені. Дочекаймося остаточних рішень саміту. Йдеться про те, що існуюча комісія Україна-НАТО буде піднесена до статусу ради, щоб Україна мала право скликати або вимагати скликання Північноатлантичної ради".

Керівник Бюро міжнародної політики також заявив, що у зв’язку з тим, що "Україна не стане завтра частиною НАТО, з дня на день", метою є "провести певні підготовчі дії", щоб "коли відкриється геополітичне вікно, можна було НАТО терміново розширити.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, якого часто називають союзником польського уряду на міжнародній арені, залишається скептичним щодо вступу Швеції до НАТО, а також військової допомоги, наданої Україні.

- Протягом усіх цих розмов ми зберігаємо покерфейс. (...) Я не приховую свого гостро критичного ставлення, коли мова йде про політику Віктора Орбана, особливо на цьому східному відтинку, або політику безпеки, - сказав він.

- Вступ Швеції до НАТО - в інтересах усього НАТО. Є ті, хто намагається за такої нагоди грати в свою політичну, міжнародну гру. Це політика, яку проводить президент Ердоган, це політика, яку намагається проводити Віктор Орбан, - додав він.

Водночас міністр Пшидач відзначив, що "головним гальмом на цьому етапі є Туреччина".

- Є певні ознаки того, що ставлення Туреччини зміниться. Ми також працюємо над тим, щоб переконати Анкару змінити свою позицію, - сказав він.

Він додав, що "у міжнародній політиці немає однозначності".

- Орбан веде політику так, як він бачить її в інтересах Угорщини, ми мотивовані працювати в інтересах польської держави. Якщо ці траєкторії перетинаються одна з одною, ми критикуємо Орбана, якщо вони йдуть в унісон, наприклад, у відбитті спроб Брюсселя чи європейських країн домінувати, тоді нам буває по дорозі в спробі побороти це домінування, - пояснив очільник Бюро міжнародної політики.

- Бути проросійським не означає, що потрібно критично ставитися до Брюсселя. Навпаки, - зазначив гість TVN24.

- Є такі держави, і я маю на увазі одну з держав на захід від нашого кордону, яка з одного боку здійснювала дуже проросійську державну політику, а з іншого боку розмахувала європейським прапором направо і наліво, кажучи, що європейський інтерес - це німецький інтерес, - додав він.