"Lex Tusk". Закон про комісію з розслідування російського впливу. Що в ньому?

У п’ятницю вдень, 26 травня, правляча більшість у Сеймі проголосувала за "lex Tusk", тобто запропонований ПіС закон про створення Державної комісії з вивчення російського впливу на внутрішню безпеку Польської Республіки в 2007-2022 роках.

У понеділок вранці президент Анджей Дуда оголосив, що підпише його, а потім передасть до Конституційного трибуналу.

Опозиція наголошує, що це спрямований проти неї, антиконституційний закон. Між іншим Януш Ковальський з "Суверенної Польщі" визнав, що сподівається, що "результатом роботи комісії стане притягнення Дональда Туска до Державного трибуналу". Пізніше депутат заявив, зокрема, що його "метою життя" є "посадити до в'язниці Туска і Вальдемара Павляка".

Проект подано до Сейму 1 грудня 2022 року. До Сенату 17 квітня поточного року, і верхня палата відхилила його в повному обсязі.

У статті 1 закону йдеться, що цей акт визначає: "завдання та повноваження" комісії; "особливу процедуру перевірки російського впливу на внутрішню безпеку Польської Республіки в 2007-2022 роках"; "засоби правового захисту, які застосовуються до осіб, які в 2007-2022 роках були державними службовцями або членами вищого керівництва компанії, які під впливом Росії діяли на шкоду інтересам Польської Республіки"; "спосіб проведення комісією інформаційної та превентивної діяльності".

З тексту закону ми дізнаємося, що "комісія є органом державного управління, який захищає суспільні інтереси в дослідженні російського впливу на внутрішню безпеку Польської Республіки в 2007-2022 роках".

Основну, правову, організаційно-технічну підтримку, а також діловодство забезпечує Канцелярія прем'єр-міністра, а витрати, пов'язані з її діяльністю, покриваються з державного бюджету. Кошти на це надходять з частини, якою розпоряджається прем'єр-міністр.

Цей орган має вести "провадження, спрямовані на з’ясування діяльності осіб, які у 2007-2022 роках були державними службовцями або членами вищого керівництва і які під російським впливом, діючи на шкоду інтересам Польської Республіки", чинили, зокрема таке:

- створювали та поширювали носії інформації або надавали їх зміст третім особам; готували чи ухвалювали адміністративні рішення чи інші акти застосування законодавства або впливали на зміст цих рішень чи актів; здійснювали волевиявлення від імені органу державної влади чи компанії, зокрема укладали договори з третіми особами, або у зв’язку з займаною посадою брали участь у прийнятті рішень щодо волевиявлення, у тому числі у переговорах; приймали рішення щодо найму працівників або вибору підрядника в державному органі чи компанії; мали у своєму розпорядженні державні або корпоративні кошти; брали участь у законотворчому процесі як представники органів державної влади чи компаній; брали участь у переговорах та укладенні міжнародного договору; брали участь у підготовці або представленні позиції Польської Республіки на міжнародному форумі; впливали або намагалися вплинути на вищезазначену діяльність.

Комісія також може зосередитися на інших особах, якщо "вони суттєво вплинули на внутрішню безпеку або завдали шкоди інтересам Польської Республіки в частині: впливу на засоби масової інформації; поширення неправдивої інформації; діяльності асоціацій чи фундацій; профспілок, спілок чи організацій роботодавців; функціонування критичної інфраструктури; функціонування політичних партій; організації системи охорони здоров’я, зокрема боротьби з інфекційними захворюваннями; захисту державного кордону Польської Республіки".

Якщо комісія виявить російський вплив на діяльність державних службовців або вищого керівництва, вона може вжити контрзаходів.

"Контрзаходи застосовуються, коли це необхідно для того, щоб не поновилася діяльність під російським впливом на шкоду інтересам Польської Республіки", - читаємо в положеннях закону.

Контрзаходи перелічені, зокрема, у статті 37. Це: "відкликання сертифікату безпеки або накладення заборони на отримання сертифікату безпеки на строк до 10 років"; "заборона виконувати функції щодо розпорядження державними коштами на строк до 10 років"; "вилучення ліцензії на вогнепальну зброю (...) або накладення заборони на володіння ліцензією на вогнепальну зброю на строк до 10 років".

Наголошуєтбся, що рішення про такий превентивний захід за цією статтею може бути прийняте лише тоді, коли є ймовірність того, що особа знову діятиме під впливом Росії на шкоду інтересам Польщі.

Інші санкції зазначені у статті 38. Вони застосовуються лише у випадках, коли дана особа від імені органу державної влади підготувала чи видала адміністративні рішення чи інші акти правозастосування або вплинула на зміст цих рішень чи актів.

В такому разі комісія може вдатися до котроїсь з таких дій: повністю скасувати адміністративне рішення та направити справу на повторний розгляд до органу, який виніс рішення; скасувати адміністративне рішення частково та закрити провадження щодо іншої частини рішення; визнати адміністративне рішення недійсним повністю або частково; встановити, що адміністративне рішення винесено з порушенням закону та спричинило незворотні правові наслідки та зазначати обставини, через які воно не може бути скасоване або визнане недійсним.

"Голова Ради міністрів своїм розпорядженням встановлює Регламент діяльності Комісії", - передбачає Закон.

Також у ньому йдеться, що комісія "повідомляє уповноважені органи про підозру в скоєнні злочину для порушення кримінального або дисциплінарного провадження,, здійснює контроль за діями уповноважених органів, вчиненими на підставі повідомлень комісії".

Законом передбачено, що "комісія видає адміністративні рішення, розпорядження та постанови". Це може бути зроблено "більшістю голосів, відкритим голосуванням, у присутності не менше 5 членів Комісії, включаючи голову". "У разі рівної кількості голосів переважним є голос голови Комісії", - додано в законі.

Відповідно до закону комісія готує щорічний звіт про свою діяльність. Він відкритий і розміщений у Бюлетені публічної інформації на веб-сайті Канцелярії прем’єр-міністра. Його також представляє голова в Сеймі.

Перший звіт комісія має опублікувати до 17 вересня 2023 року.

Що належить до компетенції цього органу та які повноваження він має

Нормою закону передбачено, що багато служб, судів, органів місцевого самоврядування чи установ "на вимогу голови Комісії у строк та в обсязі, зазначених у вимозі, надають голові Комісії та призначеним членам Комісії доступ до всіх, у тому числі архівних матеріалів, що містять таємну інформацію та комерційну таємницю, матеріалів підготовчого та судового провадження, відомостей оперативно-розшукової діяльності, а також інших документів, необхідних для виконання завдань Комісії, та надають будь-яку іншу допомогу у виконанні цих завдань".

Компанії також надають комісії "доступ до всіх матеріалів і документів, у тому числі матеріалів і документів, що містять таємну інформацію та комерційну таємницю, необхідних для виконання завдань Комісії".

"У випадку матеріалів підготовчого та судового провадження за клопотанням голови Комісії відповідний прокурор або голова компетентного суду передає необхідні документи з матеріалів справи або їх копії, а також надсилає матеріали або їх копії повністю або частково, за винятком

випадків, коли це завдасть шкоди слідству. У разі незавершеної справи або провадження, не завершеного остаточним рішенням, прокурор або голова суду можуть надати замість документів або файлів їх копії", - сказано в документі.

Крім того, "голова Комісії може звернутися до прокурора з клопотанням про проведення обшуку приміщень чи інших місць або вилучення речей з метою забезпечення доказів у справі".

Стаття 22 передбачає, зокрема, що "під час розгляду справи Комісія може проводити слухання".

"Учасник провадження, який, незважаючи на належний виклик, не з’явився на засідання Комітету без поважної причини або без дозволу головуючого, залишив його до його завершення, може бути оштрафований на суму до 20 000 злотих. у разі повторної неявки на виклик - штрафом до 50 000 злотих", - передбачено в законі.

Подібне, хоча й дещо змінене, положення стосується свідка та експерта. "Свідок чи експерт, який, незважаючи на належний виклик, не з'явився в засідання комісії без поважних причин, покинув його до закінчення засідання без дозволу головуючого або безпідставно відмовився від давання показань чи висновку, - може бути оштрафований на суму до 20 000 злотих, а в разі повторного не реагування на виклик - штраф становить до 50 000 злотих.

Мало того - "особа, викликана комісією як свідок або експерт, зобов'язана незалежно від місця проживання з'явитися за викликом і дати показання".

Кошти від штрафів є доходом державного бюджету.

Крім того, "у разі повторного ігнорування виклику Комісія може звернутися до відповідного окружного прокурора з клопотанням про затримання викликаної особи та її примусове доставлення".

Закон також регулює склад комісії та порядок призначення її членів. "Депутатські або парламентські клуби протягом 14 днів від дня набрання чинності цим Законом подають Маршалкові Сейму кандидатів у члени Комісії", - читаємо в законі.

Уточнено, що "Комісія складається з 9 членів у ранзі державного секретаря, яких призначає та звільняє з посади Сейм"

Членство в комісії може бути припинено у разі: смерті; відставки; засудження вироком суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного злочину чи умисного фінансового злочину; скасування.

Якщо це станеться, додаткові вибори проводить Сейм.

Голову органу обирає прем’єр-міністр протягом 14 днів з дня призначення члена на останню вакантну посаду в комісії. Керівник органу є одним із членів комісії. Він може призначити двох заступників.

"Голова Комісії має право на щомісячне фіксоване грошове утримання у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на підставі Закону від 10 жовтня 2002 року про мінімальну заробітну плату", - сказано в законі.

Серед його положення є й таке, що "члени Комісії, які проживають не в місці проведення засідань Комісії, мають право на надбавки та відшкодування витрат на проїзд і проживання, пов’язаних з участю в цих засіданнях".

"Члени Комісії не можуть бути притягнуті до відповідальності за свою діяльність, що входить до кола здійснення Комісією своїх функцій", - йдеться в одній із статей.

У першому абзаці статті 3 зазначено, що "Комісія є органом державної адміністрації". Натомість стаття 37 у першому абзаці зазначає, що комісія вживає превентивних заходів шляхом винесення адміністративних рішень. У свою чергу, у четвертому абзаці статті 15 Закону зазначено, що "адміністративні рішення, розпорядження та постанови Комісії є остаточними".

Це означає, що оскаржити їх в адміністративному порядку до органу вищої інстанції буде неможливо. Закон у статті 40, абзаці 1, посилаючись на низку положень Кодексу адміністративного судочинства, які стосуються питань, не врегульованих Законом, пропускає ті, які визначають порядок адміністративного оскарження, тобто можливість звернення до органу вищої інстанції.

Однак, хоча в проекті прямо не згадується можливість подати скаргу до Воєводського адміністративного суду на адміністративне рішення, прийняте комісією, це буде можливо зробити за загальними правилами, викладеними в законі про провадження в адміністративних судах. (Стаття 3(2)(1), Статті 50 і 52) - тому що комісія є органом державного управління, і рішення щодо превентивних заходів стануть адміністративними рішеннями.

Закон набуває чинності наступного дня після публікації.