Керівник польської групи медиків в Україні: ми несли хлопців сім кілометрів, не знаючи, чи донесемо живими

Дам'ян Дуда, який тиждень тому повернувся з України, у четвер у "Фактах по фактах" на TVN24 розповів про контрнаступ українських військових та роботу бригади медиків.

- Ми досить специфічна група медиків, бо працюємо на передовій. Разом із хлопцями ми часто пліч-о-пліч ходимо на штурм. Йдучи на такі заходи, ми знаємо, і хлопці знають, що в повному складі ми не повернемося, що не всі повернуться, - сказав він.

Він додав, що так було і під час його останнього перебування.

- Ми не всі повернулися. Деякі наші колеги загинули, деякі були поранені. Акція з евакуації була досить драматичною, тому що сім кілометрів ми несли хлопців на власних руках, не знаючи, чи донесемо їх живими, - розповів він.

За його словами, українські військові "усвідомлюють, що так воно й буде".

- Звідки вони беруть силу? Вони знають, що інакше не можна. Вони знають, що незалежно від того, прийде перемога чи ні, у них немає іншого вибору. Якщо вони не зупинять росіян, якщо росіяни підуть вперед, Ірпінь, Буча та Ізюм - це буде знову, - додав він, нагадавши назви українських міст, де російські військові вчиняли злочини проти мирного населення.

Дуда наголосив, що в таких умовах медики мають стримувати емоції.

- Ми повинні в той момент, коли від наших рук залежить, виживе ця людина чи ні, зосередитися на завданні і працювати в режимі завдання, - сказав він.

- На щастя, поки це вдається. На щастя, поки що емоції не взяли верх. І тільки коли під час останньої акції ми передали постраждалого в швидку, коли ми знали, що він живий, ми могли сісти під деревом, зняти шолом і просто розплакатися. Випустити ці емоції, - розповів медик.

На запитання, як починається його день, коли він там на чергуванні, гість "Фактів по фактах" відповів, що "одного постійного шаблону немає".

- Дуже часто це відбувається вночі. Дуже часто ці дії відбуваються протягом дня. Дуже часто ми вирушаємо на поле бою заздалегідь - вночі, щоб бути там, як тільки почне розвиднятися, підійти таємно, непомітно для російських дронів. Коли сонце сходить, автоматично починаються обстріли. Все починає літати над головою. Уламки починають сікти простір, листя, - розповідав Дуда.

- Ми чекаємо, втиснуті у землю, до того сигналу, коли ми знаємо, що колега поранений, що є військовий, якому потрібна наша допомога, - додав він.

За його словами, динаміка дій залежить від того, як діє противник.

- Як тільки це починається, все відбувається дуже швидко. Під час останньої акції вміст медичного рюкзака, який ми розрахували на день роботи, був витрачений за півгодини. Через півгодини виявилося, що в рюкзаку у нас практично нічого немає, а поранені є, ще є поранені. Не було можливості комусь привезти нове обладнання, тому що росіяни знищували все, що під'їжджало, і все палили. Ми вже дійшли до того, що одному пораненому довелося кілька ліків вводити однією голкою, бо більше не було, - сказав очільник польської бригади бойових медиків і додав, що "ця акція тривала 12 годин, а для нас це було як рік".

У гостя TVN24 запитали, чи допомагав він коли-небудь пораненому росіянину.

- Нам випало допомогти ворогові, випало допомогти тим, хто, можливо, стріляв у нас хвилину тому. Українці надають цю допомогу, українці дбають про полонених, - сказав він.

- Ще є емоції, ще є злість, ще є усвідомлення того, що не друга ти лікуєш, але здатність допомогти ворогу, здатність допомогти тому, хто стріляв у тебе хвилину тому, є конкретним сигналом для нас, що ми все ще залишаємося людьми, - додав він.

Українці "вирішували залишитися в місті, яке було для них могилою"

- Я займався цивільними в Бахмуті, поки він не впав. Ми практично виїхали з Бахмута в самому кінці і там зустріли велику кількість мирних жителів, які, незважаючи ні на що, вирішили залишитися в місті, яке вмирало, яке було для них могилою, - сказав він.

- Навіть були ситуації, коли ми ховали цих мирних жителів на газонах, щоб їхні тіла не розкладалися на вулиці. Важко сказати, що спонукало цих людей залишитися, вирішити залишитися в місці, яке могло стати їхньою могилою. Ми намагалися допомогти, чим могли: медично, засобами, їжею та водою, - додав він.

Також Дуда назвав, що потрібно українцям.

- В першу чергу технічні засоби, автомобілі, повноприводні автомобілі, броньовані транспортери. Без бронетехніки, без автомобілів немає можливості медичної евакуації, немає можливості швидкого пересування підрозділів, наголосив він.