Відмова від права вето в Євросоюзі. Про що йдеться в цій пропозиції?

Євродепутати проголосували за ухвалення звіту Комісії з конституційних питань (AFCO), який рекомендує змінити договори ЄС. Однією зі змін, запропонованих у документі, є відмова від принципу одностайності та заміна його кваліфікованою більшістю голосів у Раді Європейського Союзу та Європейській Раді з окремих питань. Але для того, щоб така зміна договору відбулася, потрібна одностайна згода урядів усіх держав-членів, якій передуватиме тривалий законодавчий процес. Голосування в Європейському парламенті в середу має лише дорадчу роль у цьому питанні.

Принцип одностайності означає, що всі країни-члени ЄС повинні досягти згоди під час голосування з питань, що стосуються певних сфер. Утримання від голосування рівносильне висловленню згоди, але відсутність згоди одного з урядів унеможливлює прийняття рішення. Це так зване право вето.

Сфери, де застосовується одностайне голосування, чітко визначені в договорах і вважаються особливо чутливими. До них належать спільна зовнішня політика та політика безпеки (за винятком певних питань), згода на членство в ЄС, надання нових прав громадянам ЄС, фінанси ЄС, національні податкові правила, певні правила юстиції та внутрішніх справ і національні правила, що стосуються соціальних питань.

На практиці право вето часто перешкоджало прийняттю рішень на форумі ЄС, коли країни керувалися, наприклад, власними інтересами. Як сказала професорка Кароліна Боронська-Гріневецька в інтерв’ю Konkret24, так було,

коли Угорщина блокувала запровадження подальших санкцій проти Росії, а також коли Польща певний час блокувала рішення про податки для найбільших транснаціональних корпорацій. Тому прихильники змін у договорах стверджують, що їхня мета - покращити процес прийняття рішень в ЄС, особливо в перспективі майбутнього розширення Союзу додатковими країнами. Депутат Європарламенту Гі Верхофстадт із фракції "Відновити Європу" заявив, що через правило одностайності "вето та шантаж стали стандартною практикою в ЄС".

У проголосованому звіті AFCO Європейський парламент висловив свою підтримку вирішенню більшої кількості питань кваліфікованою більшістю, а не одностайно. У такому випадку необхідно одночасно виконати дві умови: за це мають проголосувати 55% держав-членів (тобто 15 із 27), і ці країни мають представляти принаймні 65% всього населення ЄС. Сьогодні це найпоширеніший спосіб голосування в Раді ЄС, і приблизно 80% законодавство ЄС ухвалюють саме таким чином. У проголосованому звіті євродепутати хочуть знизити поріг репрезентації за кількістю населення до 50%.

У Польщі розділилися думки щодо скасування правила одностайності та можливої зміни договорів. За ухвалення звіту проголосували 9 польських депутатів Європарламенту: Ружа Тун, Марек Бальт, Марек Белька, Роберт Бєдронь, Влодзімеж Цімошевич, Лукаш Когут, Богуслав Ліберадзький, Лешек Міллер і Сильвія Спурек. Інші були проти.

Депутат Європарламенту від "Громадянської платформи" Анджей Галіцький, який голосував проти змін, заявив в інтерв’ю ПАП, що документ був погано підготовлений і не має потрапити на голосування.

- Одностайність - складний процес прийняття рішення, але він має свою цінність, важливість і силу. Це неправда, що відхід від одностайності призведе до посилення. Ефективним тестом на одностайність стала пандемія,

черговою була енергетична криза, а зараз ЄС спільно здійснює військову допомогу Україні, - додав він.

Марцін Кєрвіньскі з Громадянської коаліції також заявив, що виступає проти зміни договорів.

- Ми, як "Громадянська коаліція", проти будь-яких змін, вважаємо чинні законодавчі рішення хорошими та оптимальними. Проте я б не перетворював те, що трапилось, на велику драму, таку істерику, як ПіС, розв’язує - сказав він у четвер в ефірі Третої програми Польського радіо. Депутати ПіС проштовхують наратив про те, що зміни в договорі обмежуватимуть суверенітет держав-членів.

"Польща 2050" також виступає проти зміни договорів, хоча її депутат Ружа Тун проголосувала "за".

- Ми тривалий час довго обговорюємо це (...). Я маю іншу думку з цього приводу. Я вважаю, як, мабуть, і більшість нашої групи, що нам потрібно говорити про договори ЄС, але для цього є відповідні моменти, і зараз, мабуть, не найкращий момент, - сказав Шимон Головня, маршалок Сейму та голова партії, під час прес-конференції в четвер.

- Якби я був у Європарламенті, то, мабуть, голосував би інакше, - додав він.

Про голосування євродепутатки Тун та зміну договорів на Radio Zet запитали також Йоанну Муху, віце-голову "Польщі 2050". За її словами, згідно з позицією групи, правило одностайності має залишатися в силі.

- Ми переконані, що це вето має залишитися, особливо в питаннях зовнішньої та бюджетної політики. І, на нашу думку, якщо право вето залишиться, це краще послужить європейській інтеграції, - сказала вона. На запитання, чи означає голосування співголови "Нових лівих" Роберта Бєдроня за звіт конфлікт між партіями, які підписали коаліційну угоду, вона підкреслила, що всі партії коаліції хочуть поглиблення європейської інтеграції, але можуть відрізнятися щодо бачення шляху.

Минулої середи в ефірі Radio Plus голова клубу "Лівих" Кшиштоф Гавковський заявив, що принцип одностайності в ЄС "не є хорошим принципом", оскільки він дає країнам можливість блокувати рішення, які є корисними для всієї спільноти та для Польщі.

- Я рекомендую прочитати цілі договори, де чітко зазначено, що ми, поляки, погоджуємося довірити деякі елементи нашого суспільного життя в Польщі на рішення ЄС, але водночас ми погоджуємося розглянути, як це має бути розбудовано в майбутньому Євросоюз, якщо, наприклад, він розшириться, - зазначив Гавковський. За його словами, принцип одностайності блокує можливість шукати компроміси.