Минуло 105 років, як закінчилися розділи Польщі. Але їх наслідки все ще добре помітні

Автором карт, які показують політичні вподобання виборців окремих партій залежно від місця проживання, є Шимон Піфчик, який веде профіль у Facebook та блог під назвою "Екстремальна картографія".

Вони чітко показують, як колишній поділ Польщі між різними загарбниками збігається з тим, за кого ми голосуємо на виборах. У випадку з "Правом і Справедливістю" та демократичною опозицією існує прірва між територіями, які були під владою Пруссії, та рештою Польщі.

- Є багато карт, які демонструють цей феномен, - каже Піфчик.

ПіС перемагає на сході, у колишніх австрійських і російських розділених територіях, окрім Варшави та Лодзі.

"Громадянська коаліція", "Третій шлях" і "Нові ліві" - на заході, в районі колишнього прусського поділу і так званих "Повернених земель" (переданих Польщі після Другої світової війни - ред.).

Якщо ми подивимося на результати окремих партій, які, ймовірно, сформують уряд, очевидно, що "Громадянська коаліція" має більшу підтримку в областях, які раніше були під владою Німеччини, ніж у тих, що перебували під російською чи австрійською владою.

Але підтримка "Третього шляху" по всій країні розподілена досить однаково. Якщо шукати поділ, то можна було б говорити про більшу підтримку на півночі країни, ніж на півдні.

"Нові ліві", як і "Громадянська коаліція", мають вищу підтримку на заході країни. Тут також чітко видно два опорні пункти, де вони набрали набагато більше голосів, ніж у решті країни. Це округ Сосновець, де найкращий результат серед кандидатів усіх комітетів здобув Лукаш Літевка, стартувавши з останнього місця в списку, та ґміна Неханово у Великопольщі - звідки родом Тадеуш Томашевський, лідер списку "Нових лівих" в Конинському повіті.

Лишається ще "Конфедерація". Ці можуть розраховувати на вищу підтримку на так званій "східній стіні" (території безпосередньо прилеглі до кордонів з Білоруссю та Україною - ред.).

Чому такий поділ? Шимон Піфчик зазначає, що через понад сто років все ще помітні диспропорції між колишніми розділеними землями. "Через більш як 100 років після закінчення російського правління в цій частині Польщі, порівняно з іншими частинами Польщі, все ще бракує доступу до ванних кімнат", - наголосив він у Twitter.

У районі колишньої російської окупації також більший відсоток об’єктів без центрального опалення.

Чи можна говорити про втілення цих даних у результати виборів? - запитую автора "Екстремальної картографії".

- Мені тут важко судити - потрібні були б соціологічні дослідження. Але загалом виглядає так, що ПіС спрямовує свій наратив на людей, які живуть у гірших фінансових умовах, тож, можливо, це частково через це, - відповідає Піфчик.

Цікаво, що на території, що колись перебувала під російським пануванням, населення сіл, є старше, ніж населення прусського сектору і, насамперед, Галичини.

Як показали дані опитування late poll, проведеного Ipsos, чим менший населений пункт, тим на більшу підтримку може розраховувати ПіС.

Схожа ситуація була і з віком - у групі старше 60 більше половини виборців заявили, що проголосують за ПіС.

"Ці суспільства розвивалися цілком по-різному"

Політологи кажуть, що твердження про те, що в політичних уподобаннях поляків відбивається дух минулого, є спрощенням. Але - як вони зізнаються - в цьому щось є.

- Коли Польща розпалася на частини, кожна частина потрапила під іншу окупацію. Ці суспільства розвивалися абсолютно по-різному, була інша специфіка соціальної модернізації, що призвело до різного підходу до багатьох питань, - каже доктор Магдалена Новак-Паралюш, політологиня з Університету WSB Merito в Торуні.

Справа в тому, що в прусській зоні кріпацтво селян було скасовано найраніше, а під російською окупацією це сталося значно пізніше. 

- Менталітет, який склався в цій місцевості, був зовсім інший, тому це однозначно один із факторів. Але по-друге, якщо ми подивимося, де розташовані великі агломерації в Польщі, то виявиться, що вони знаходяться переважно на західних і північних територіях, - коментує доктор Аркадіуш Моджеєвський, політолог з Гданського університету.

Російський загарбник багато зробив для зупинки розвитку польських міст. Наприклад, залізничні лінії зазвичай пролягали за кілька кілометрів від великих населених пунктів, що фактично обмежувало їхній розвиток.

Інакше було на заході країни. 

- Вроцлав, Познань, Щецин, Гданськ, Торунь, Бидгощ, Сілезька агломерація - це великі міські центри, де електорат досить прогресивний, - додає Моджеєвський.

На сході Польщі урбанізація була і є нижчою, ніж на заході, і тут потрібно дивитися на поділ між містом і селом. 

- З епохи Відродження міста були носіями більш прогресивних цінностей, тоді як село було носієм консервативних цінностей, - каже професорка Анна Войцюк, політологиня з Варшавського університету.

Але села на заході та сході - це два різні села, тому що жителі так званих колишніх "повернених земель" набагато відкритіші. 

- Це тому, що там - через те, що люди змінили місце проживання - зіткнулися різні цінності та різні способи розуміння світу. Такі ж процеси відбувалися і в містах, - наголошує Войцюк.

Проте більш консервативною була частина Мазовії, Люблінщини та Підляшшя, де жила дрібна шляхта.

- Вона жила так само бідно й злиденно, як селяни, але вірила, що вона обраниця історії, а розділи для неї - трагедія, бо вона втратила єдине, що мала, - політичні права часів шляхетської Польщі, і ця дрібна шляхта симпатизувала у міжвоєнний період націоналістичним правим силам, - зазначає професор Рафал Хведорук, політолог з Варшавського університету.