Як захистити дітей від небезпек в Інтернеті, зокрема педофілів? Поради експертів 

Всі навколо знають, що Інтернет дає масу можливостей, на жаль, навіть тим, хто має недобрі наміри. На недостатній рівень освіченості молоді в цьому контексті експерти вказують роками.  

- Знання, які вони зараз мають, вибіркові.  Ми знаємо з досліджень, що вони отримують це переважно з Інтернету та від своїх однолітків, - каже Барбара Баран, сексологиня і психологиня. 

Експерти зазначають, що значною мірою взяти на себе роль у сфері цієї просвіти можуть школи.  

- Нам однозначно потрібні заняття зі статевого виховання на системному рівні.  На жаль, батькам доводиться справлятися самостійно або шукати таких спеціалістів самостійно, адже на допомогу шкільної системи вони рідко можуть розраховувати, - зауважує Баран. 

Йдеться не лише про статеве виховання, якого система досі не пропонує. Адже дедалі частіше йдеться й про медіаосвіту - під час таких занять діти могли б навчитися вміло, тобто свідомо й критично, користуватися тим, що стало невіддільним. елемент нашого життя. 

- Формально медіаосвіти в Польщі немає або є лише в кількох школах. Я знаю, що дехто впроваджує люди це як інновацію, але точно настав час запровадити це глобально. На даний момент ситуацію маємо, яку вже маємо. Ні в яку реформу ми не йдемо, тому я не буду мріяти. Єдине, що можна зробити в умовах, у яких ми перебуваємо, це виховний урок, який, як мені здається, є найкращим місцем для цього, оскільки він охоплює всіх дітей, - каже вчителька історії Агнєшка Янковяк-Маік, відома в мережі як "Babka od histy" ("Бабця з історії" - ред.). 

Багато можуть і самі батьки. Про це кажуть вони самі. 

- Ми також повинні прислухатися до наших дітей, тому що, коли ми йдемо відвідати бабусю, тітку чи дядька, і наша дитина каже, що їй не хочеться вітатися, то що ми кажемо: "ні, ти повинен привітатися, ти маєш поцілувати тітку, тому що в цьому полягає гарне виховання". І який сигнал ми даємо дитині? Ми даємо їй сигнал, що її межі зараз не мають значення, - каже Марта Людвічек, журналістка та педагог у сфері сімейної безпеки. 

- Важливо подавати приклад, - пояснює Беата Бронєк, цифрова мама чотирьох дітей. Як наголошує, батьки повинні просто тямити.   

- Якщо з'являється нова програма, дитина приносить тему, що хоче нову гру, просто придивіться до неї критично, - пояснює Бронєк. 

Існує також багато засобів цифрової безпеки, які можна легко впровадити.  Багато веб-сайтів і пошукових систем фільтрують вміст таким чином, щоб він відповідав віку користувача.   

- Наприклад, на сервісах VOD (відео на вимогу - ред.) створюється окремий дитячий профіль і там, якщо ввести цей вік, автоматично контролюється контент.  Багато сервісів вже мають таку пропозицію, яка дозволяє вказати, хто є батьком і адміністратором сім'ї, а хто є дитиною, вказавши їхній вік, - пояснює Бронєк. 

Звичайно, все це до нічого, якщо не буде розмови на ранній стадії. Розмови про те, навіщо взагалі існують такі заходи безпеки. 

- Що я можу порадити батькам, так це говорити про те, що відбувається в Інтернеті та як безпечно будувати стосунки. Те, що відчуває дитина у стосунках, дуже важливо, і ми починаємо ці розмови про Інтернет якомога раніше, коли дитина починає користуватися Інтернетом, і, безперечно, останній дзвінок, коли дитина самостійно користується Інтернетом, - пояснює Барбара Баран. 

Якщо ви відчуваєте емоційні проблеми і бажаєте поради чи підтримки, ось список організацій, які пропонують професійну допомогу.  У разі безпосередньої загрози життю телефонуйте 997 або 112.