Новообраний президент Чехії про Україну, Польщу та Вишеградську групу

Новообраний президент Чехії Петр Павел у першому, після виборів інтерв’ю Польському Агентству Преси і Польському радіо розповів, що мав розмову з президентом Анджеєм Дудою.  

- Він сам висловлював зацікавленість у якнайшвидшій зустрічі, хоча б неформально. Він навіть згадав про можливість тристоронньої зустрічі з президентом Литви. Звичайно, я відкритий для будь-якої зустрічі, офіційної чи неформальної. Мої наміри щодо другої офіційної закордонної поїздки, метою якої була б Польща, актуальні, - заявив Павел.

Він додав, що це не пов'язано з проблемами, які могли б бути у відносинах між нашими країнами.  

- Я б радше використав такий візит, щоб запевнити наших друзів у Польщі та країнах Балтії, що в сприйнятті Чехією союзницьких зобов’язань нічого не змінилося. Ми вважаємо принцип солідарності в колективній обороні ключовим для нашої безпеки, - сказав він, маючи на увазі виступ свого конкурента у виборчій кампанії Андрея Бабіша, в якому той заявив, що не посилатиме чеських солдатів на допомогу Польщі чи країнам Балтії, якщо на них нападуть.

Новообраний президент підкреслив, що пишається тим, що Польща та Чехія були серед країн, які першими вирішили допомогти Україні, і досі залишаються в авангарді в цьому плані.

З Польщею Чехію також пов'язує питання зменшення залежності від російської сировини. Павел також звернув увагу на спільну для Польщі та Чехії тему Вишеградської групи та підготовки до саміту НАТО у Вільнюсі.  

- Важливо, щоб у нас була спільна позиція - наскільки це можливо. Про все це ми також поговоримо надалі. Я б сказав, що є ціла низка тем, - сказав він.

Відповідаючи на питання про витрати на армію, які Польща хоче мати на рівні 4 відсотків ВВП, і який у Чехії не досяг заявлених 2 відсотків, цей колишній високопоставлений офіцер чеської армії та НАТО заявив про необхідність виконання союзницьких зобов’язань. Він додав, що ще з саміту НАТО в Уельсі в 2014 році виступав за ухвалення чіткого плану, за яким Чехія досягне цього рівня.

- Я неодноразово критикував попередні уряди, які ми мали за ці 10 років, у яких не було конкретного, чіткого плану. Коли я очолював Військовий комітет НАТО, я неодноразово виступав за те, щоб усі країни-члени, які ще не виконали цього зобов’язання, підготували конкретні плани, повідомили, коли і як вони зможуть їх реалізувати. Я дуже радий, що нинішній чеський уряд представив проект закону, який містить чітке зобов’язання виділяти 2 відсотки ВВП на оборону, - сказав новообраний президент. Він заявив, що якщо такий законопроект буде ухвалений парламентом, він негайно його підпише.

- Я вважаю, що одним із завдань і обов’язків президента як головнокомандувача збройними силами є зробити все, що в його силах, щоб забезпечити обороноздатність країни, включно з виконанням союзницьких зобов’язань, - сказав він польським ЗМІ.

Павел нагадав, що, будучи начальником Генерального штабу чеської ариії, він практично брав участь у реалізації формату Вишеградської групи (до неї, крім Польщі та Чехії, входять Словаччина та Угорщина).

- Я помітив, що деякі заходи ми планували лише для того, щоб мати робочий графік. Практична користь була не такою великою, на жаль. У той же час це не означає, що я хочу критикувати V4 будь-якою ціною. Моя скептична думка не означає, що я буду пропонувати ліквідацію Вишеградської групи. Коли я про це говорив, це був останній варіант, до якого можна дійти лише після того, як вичерпано всі інші, які не ведуть до мети. Завжди легше щось ліквідувати, ніж створити, - зазначив новообраний президент Чехії, яка з 1 липня поточного року головуватиме у Вишеградській групі.

Він також коментував заяви, зроблені під час виборчої кампанії, про розширення Вишеградської групи за рахунок країн Балтії, Румунії та Болгарії або про можливий вихід Чехії з V4.

- Це питання абсолютно відкритої, прагматичної співпраці, яка не буде критичною, за будь-яку ціну, але й не буде втішатися тим, що саме лише існування V4 вже має сенс. Сенсом цим має бути конкретний зміст, конкретна вигода, - заявив він і додав, що V4 не слід сприймати як інструмент протистояння решті Європи.

- Можливо, нам слід скористатися імпульсом, який нам дала підтримка України та дуже прогресивний підхід, наприклад, щодо безпеки на континенті, і в рамках регіону, стати своєрідною рушійною силою змін в Європейському Союзі. Я вважаю, що так, тому що, на мій погляд, зараз багато позитивного йде з нашої частини Європи, - сказав Павел.

Розмова з кореспондентами ПАП і Польського радіо відбулася на 342-й день війни в Україні, і генерал у відставці Павел зазначив, що конфлікт може бути успішно завершений цього року, але для цього потрібно виконати певні умови.

- Ці умови передусім полягають у тому, що ми й надалі будемо допомагати Україні, що ми не зменшуватимемо нашу допомогу. Навпаки, ми зробимо все від нас залежне, щоб українські Збройні сили були максимально ефективними, - сказав він.

Павел наголосив на важливості санкцій проти Росії та їх послідовного дотримання та ведення єдиного фронту. Мета, на його думку, одна: відновити суверенітет України та повернути повагу Росії до міжнародного права.

- Водночас ми також маємо бути конструктивними у пошуку можливості якогось мирного вирішення, враховуючи принципи міжнародного права та враховуючи інтереси України. Тут, я вважаю, добре було б сказати, що наша мета - не перемогти Росію за будь-яку ціну, а перемогти Росію в Україні, тому що поразка самої Росії, чи її тривала ізоляція, теж не в наших інтересах. У наших інтересах, щоб Росія повернулася до нормальних міжнародних відносин, у яких поважається міжнародне право, і лише тоді ми можемо бути готовими до переговорів з нею. Але Росія має проявити хоча б елементарну волю до цього. А цього ми не бачимо, - заявив Павел.

Відповідаючи на питання про постачання техніки в Україну, він сказав, що не розуміє, чому озброєння ділять на те, яке Захід може передати або не може передати.  

- Якщо ми ставимо собі за мету, що Росія повинна програти в Україні, то ми повинні надати Україні все те, чого в неї немає і що приведе до цієї мети, - заявиа він і підкреслив, що єдиним винятком є ​​ядерна зброя, безсумнівно, і безпосередня участь у конфлікті військ країн НАТО.

- Ми чітко бачимо, де межі, - заявив польським ЗМІ екс-глава Військового комітету НАТО. На його думку, щодо постачання обладнання таких обмежень бути не повинно. "Нашою метою має бути те, щоб українська армія була достатньо ефективною, щоб вибити російську армію зі своєї території", - сказав він.

Відповідаючи на запитання про можливості Чехії у сфері поставок озброєнь в Україну, Павел зазначив, що радий, що Чехія та Польща в межах своїх можливостей з самого початку забезпечили поставки техніки.

- Наскільки мені відомо, чеська армія постачала багато техніки навіть зі складів, тому дійшла до рівня запасів, знаючи, що цей ризик - прийнятний. З іншого боку, ресурси техніки в нашій армії не безмежні, і я думаю, що щодо гелікоптерів, транспортерів, танків ми можемо бути близькі до межі. Але з іншого боку, є великий потенціал нашої оборонної промисловості, який використовується на користь України, - сказав Павло і додав, що розраховує на домовленості в Європі щодо таких ініціатив, як постачання танків.

- Якщо буде досягнута домовленість, можливо, з Німеччиною, Польщею та іншими великими країнами, а також з можливими постачальниками, я думаю, що тут ми зможемо поставити ще якесь обладнання. Ми дійсно стоїмо на порозі підвищення рівня ризику, тому що подальші поставки зі складів загрожували б обороноздатності країн-членів НАТО, - зазначив він.

Павел зізнався, що є палким прихильником членства України в НАТО та Євросоюзі.

- Я думаю, що Україна, як ніхто інший, дала зрозуміти, що цінності, які ми поділяємо в НАТО та Європейському Союзі, є їхніми цінностями. Що вони здатні пожертвувати тим, що для них найважливіше, тобто багатьма життями, а також матеріальними цінностями. З цієї точки зору мені цікаво, чи можна взагалі говорити про якийсь принцип "заслуг" у вступі до міжнародних організацій, але Україна, безперечно, заслужила це, і ми повинні відповідати її прагненням, як тільки це хоч трохи можливо. Це означає, що коли закінчиться війна, ми маємо полегшити Україні вступ до цих організацій, - сказав він.

Він також зазначив, що українська армія, безсумнівно, буде однією з найдосвідченіших у Європі, а завдяки тривалій допомозі Заходу війна фактично сприяла виконанню таких критеріїв членства, як оперативна сумісність і здатність до співпраці.

Стосовно майбутнього членства в Європейському Союзі, Павел висловив думку, що для переговорів про вступ до ЄС треба використати післявоєнну відбудову України.  

- Я переконаний, що членство в обох організаціях допомогло б не тільки Україні, але й Європі, допомогло б безпеці та стабільності в Європі, - заявив новообраний президент Чехії.