Полонез був внесений до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. "Цей традиційний польський танець віддзеркалює багато наших національних рис", - каже директор Театру танцю Варшавського університету Ян Лосакєвич
Про це було оголошено під час 18-ї сесії Міжурядового комітету з охорони нематеріальної спадщини, яка проходить у Касане, в Ботсвані.
- Ідея внести полонез до списку ЮНЕСКО ширилася танцювальним середовищем вже багато років. Розмови про це точилися ще до того, як Польща ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 року, - каже Йоанна Ціха-Кучинська, радниця Департаменту охорони пам’яток Міністерства культури та національної спадщини.
- Необхідною умовою для подання заявки на внесення до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства є включення елемента до національного реєстру нематеріальної культурної спадщини певної країни. У випадку Польщі цей реєстр називається Національним списком нематеріальної культурної спадщини і веде його міністр культури та національної спадщини. Зараз у цьому списку 85 пунктів. Полонез разом з іншими польськими національними танцями був включений до національного переліку у 2015 році, а як окремий елемент у 2019 році, - пояснила вона. І додала, що робота над заявкою до ЮНЕСКО тривала два роки - її подали до Секретаріату Конвенції у 2022 році.
Полонез - у XVI столітті "chodzony"
Полонез - гуртовий танець урочистого і водночас радісного характеру. Група, яка танцює полонез, може складатися з кількох і навіть кількох сотень осіб. Учасники танцюють парами, які крокують один за одним у ритмі, створюючи процесію. Виникнення полонезу сягає XVI століття - тоді його називали "chodzony" ("ходжений" - ред.), а з XVIII століття він відомий як полонез.
Як згадує Ян Лосакєвич - танцівник, хореограф і керівник Театру танцю Варшавського університету "Варшавянка" та голова польської секції Міжнародної ради фольклорних асоціацій, фестивалів і народного мистецтва, - "полонез є одним із польських національних танців і один із найстаріших польських танців взагалі".
- Походження цього танцю можна знайти в двох джерелах. З одного боку, це походить від регіональних прогулянкових танців, а з іншого - відсилає до традиції придворних танців, сказав він.
- Свою салонну формулу і європейський колорит він отримав завдяки балетмейстерам і хореографам, особливо французьким, - додав Лосакєвич.
- Цей танець є характерним елементом польської культури. Крім того, він відображає - як у музичному пласті, так і в русі та поведінці танцюристів - багато наших національних особливостей, - підкреслив хореограф.
- Це як національна гордість, так і індивідуальна гордість, - пояснив він.
- Але в полонезі також відображена галантність і турботливість. Танцюрист обожнює свою партнерку, але також намагається показати її світові та поділитися з іншими її артистизмом і красою, - сказав Лосакєвич.
- Загалом здається, що полонез - простий танець, але люди, пов’язані з танцювальною спільнотою, вважають його одним із найскладніших танців через його характер. Полонезний крок здається легким, але це лише поверхове враження, - зазначив директор "Варшавянки".
Полонез відігравав важливу роль у часи, коли збереження польської ідентичності було під загрозою.
- Під час розділів він дозволив нам вижити. Також пізніше, вже у XX столітті, він супроводжував поляків незалежно від ситуації чи обставин, сказав він.
- Сила цього танцю в тому, що він пережив бурхливу історію. Сьогодні, переважно завдяки молоді, яка танцює його під час випускних вечорів, він стає все більш популярним, - додав Ян Лосакєвич.
Йоанна Ціха-Кучинська нагадала, що Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства, до якого щойно включено полонез, "є одним із засобів захисту нематеріальної культурної спадщини".
- Список популяризує явища у сфері нематеріальної культурної спадщини та показує багатство традицій окремих країн та регіонів світу. Це дозволяє посилити повагу до нематеріальної культурної спадщини, до якої держави-учасниці зобов’язані за Конвенцією ЮНЕСКО 2003 року, - пояснила вона.
Полонез є шостою польською традицією, занесеною до списку ЮНЕСКО. У попередні роки вшановувалися: краківський вертеп (2018), культура бджільництва (2020), соколине полювання (2021), традиція квіткових килимів під час процесій Божого Тіла (2021) та сплав на плотах (2022).
Źródło zdjęcia głównego: Shutterstock