“Я повинна була з’їсти миску смердючої каші з щурячим послідом, інакше мене чекало покарання”. Це міг бути “стакан” або підвал

Źródło:
tvn24.pl
archiwum prywtane

Знущання набирало різних форм. Від “звичайних” побоїв до замикання на довгі години в бетонній камері, де не можна було сісти, або в підвалі з щурами. А до того - недосипання, наказ стояти цілий день у камері, примушування їсти огидні “страви”. Нині Людмила мало спить, вареного не візьме до рота. Плакати вона не може. Її звільнили через три роки - рівно тисяча сто чотири дні тортур.

ukraina ukraina

Українське телебачення в прямому ефірі

Безкоштовно та без реєстрації

Ukraińska telewizja na żywo

Bezpłatnie i bez rejestracji.

1+1 w TVN24 GO
Ukraina 24 w PLAYER

Вона виділялася серед жінок на цьому зібранні - переважно активісток і психотерапевток, які приїхали до Лєшна, щоб отримати знання та навички, необхідні для допомоги жінкам, які зазнали травми. Була спокійна, врівноважена і трохи справляла враження ніби думками була деінде, хоча уважно спостерігала за тим, що відбувалося навколо. Ввічлива, але серйозна. Усміхнена, але так якось сумовито, без спонтанних веселощів. Якби було одне слово, щоб описати враження, яке вона справила, цим словом була б “гідність”.

Я познайомився з Людмилою Гусейновою через рік після її звільнення - у листопаді 2023 року, на конференції “Надання цілісної допомоги особам, які пережили сексуальне насильство та тортури”, організованій у Лєшні “Polish Center for Torture Survivors” (“Польським Центром для тих, хто пережив тортури” - ред.).

archiwum prywatne

Тисяча сто чотири дні

- Сьогодні перед тим, як з тобою поговорити, я не спала всю ніч. Мені дуже складно, - зізналася Людмила Гусейнова.

- Але я вірю, що це має сенс. Я повинна говорити про це. Чим більше і голосніше я про це казатиму, тим краще. Тому що це приносить результати. Дуже конкретні. Умови утримання дівчат, які зараз

ув’язнені, дещо покращилися після того, як стало відомо, що коїться з жінками в російських в’язницях на окупованих територіях України.

Тому, можливо, я почну з початку.

9 жовтня 2019 року я, як і кожного дня, вийшла з дому. Біля мене зупинилася машина. Вийшов чоловік, взяв мою сумку і штовхнув мене на заднє сидіння. Був ще один, водій. Вони нічого не сказали. Я не знала, куди їду.

Мене заарештували за мою діяльність на користь України. Мабуть, я розповім, в чому вона полягала.

До 2014 року я працювала інженером на птахівничому підприємстві. У нас з чоловіком був будинок у Новоазовську, сад, повний квітів і собака Мірта. Але все це у нас було на території, яка була окупована так званою Донецькою народною республікою (ДНР).

Жила я, отже, у Новоазовську, на окупованій території. У 2014-2019 роках лінія розмежування між Україною та так званою Донецькою народною республікою проходила поблизу Маріуполя. У селі Октябрь був блокпост. Раз на місяць, іноді двічі, я виїжджала із Новоазовська (територія, підконтрольна тоді ДНР - ред.) до Маріуполя (тоді територія, підконтрольна Україні - ред.) і наступного дня поверталася. Щоб пройти через КПП в одну сторону, доводилося чекати сім-вісім годин. Увечері переходи закривали. Іноді доводилося ночувати на блокпосту, бувало, що й під обстрілами. А це не великі відстані. До війни ми їздили з Новоазовська до Маріуполя в театр чи кіно - хвилин двадцять на машині.

До Маріуполя я їздила організовувати допомогу, в основному - дітям. Це були діти зі інтернату (дитячого будинку - ред.) у Новоазвоську, який діяв до війни. Після того, як вона почалася, українська сторона не евакуювала дітей, а нова російська влада його (інтернат - ред.) ліквідувала. Тридцять дітей повернулися до своїх бабусь, дідусів та дядьків у місто Приморськ.

Тому я організувала для них благодійні збори. Спочатку возила їжу, потім одяг, взуття, далі - українські книжки, зошити, олівці, крейду, солодощі.

Але я також допомагала українським бійцям, які воюють на фронті - возила їм необхідні речі. І зробила величезну помилку.

На знак вдячності бійці з львівського батальйону подарували мені український прапор, на якому вони раніше розписалися. А я зробила собі фото з ними і з цим прапором. Воно було в мене на телефоні.

Хтось доніс на мене, що я активістка за Україну. Але про це я дізналася пізніше.

***

Тож повернімося до того фатального дня 9 жовтня 2019 року, коли мене затримали. В машині вони забрали в мене телефон. Переглядали фотографії, контакти, переписку та месенджери.

Відвезли мене в маленьке містечко, де знаходився ізолятор “міністерства державної безпеки ДНР”.

Після першого допиту мене знову посадили в машину. Ми повернулися додому. Обшук. Двоє таксистів, взятих з вулиці, перетрясли шафи, полиці та стелажі, а функціонери робили якісь нотатки. Серед іншого шукали прапор. Знайшли український прапор, але не той, що з підписами бійців. Той був захований в зовсім іншому місці. Вони були розлючені, що не можуть знайти його. Проте знайшли багато книжок, українських поетів, Тараса Шевченка, Ліни Костенко. Забрали комп'ютер і носії пам'яті.

В будинку були кіт і собака. Мій чоловік на той час був у Харкові. Коли ми йшли, я просила, благала їх, щоб дозволили дати сусідці один комплект ключів, щоб вона змогла зайти і погодувати тварин, щоб не прирікати їх на голодну смерть. Вони погодилися.

В машині мені одягли мішок на голову, я їхала у наручниках. Довго, дуже довго. Я думала, що мене просто хочуть залякати, що зараз десь викинуть

з тієї машини, заборонять в’їзд на окуповану територію, і все. Що мене зараз відпустять.

Коли машина зупинилася, я почула позаду грюкіт залізних воріт, почула якісь нові чоловічі голоси. Я усвідомила, що на свободу мене не випустять. Що потрапила до в'язниці.

Повели мене кудись. По якомусь будинку. В мене весь час був мішок на голові.

Сказали стати до стіни.

Заільнили одну руку.

Наказали роздягтися.

Я почала з кофти. Коли стягала її через голову, почав злазити мішок. Вони накинули на шию мотузку і затягнули її, щоб мішок лишався на місці.

Наказали роздягатися далі.

Сказали зняти все.

Я була гола, з мішком на голові, у наручниках.

Я нічого не бачила.

Лише чула.

Не знаю, скільки це тривало.

Півгодини.

Може, годину.

Аж поки не сказали, що вже кінець. Що можу одягатися.

***

У мене все ще був мішок на голові. Я намацала свій одяг на підлозі поруч. Вдяглася. Зауважила, що в штанях немає ременя а в черевиках нема шнурків.

Вони потягли мене по сходах. Я падала. Били ногами. Було боляче. Тягли далі.

Почула, як відчиняються двері, мене кудись заштовхнули.

Я почула жіночий голос, що вже можу стягти мішок, що я вже в “Ізоляції”.

***

Український письменник Станіслав Асєєв, який провів 962 дні у в'язниці “Ізоляція”, у своїй книзі “Світлий шлях. Концтабір у Донецьку” (виданій видавництвом KEW у перекладі Марціна Гачковського) написав:

"Тут знаходиться військова база, а при ній - одна з найжорстокіших в'язниць так званої Донецької народної республіки.В'язниця не має жодної категорії, офіційно вона не існує, неофіційно - в підвалах і камерах сидять кілька десятків людей. Навколо бетон і залізні труби - територію заводу я побачу лише після року відсидки, коли мені нарешті дозволять зняти мішок перед тим, як піти в душ. (...) Загальний обшук.Я ще не знаю, що обшукуватиме нас один найжорстокіших садистів. За бридкою іронією долі він займав тут посаду лікаря. (...) цього чоловіка було чути щоразу, коли він приїздив до Ізоляції. Зазвичай, як одержимий, він кричав на новачків у коридорі, обсипав їх найгіршими прокльонами, а вночі - разом із начальником цього закладу - тинявся по коридору й витягував ув’язнених із камер. Що з ними ставалося потім? Це залежало від кількості випитої горілки та фантазії мучителів”.

***

Стягнула мішок з голови, - продовжує розповідати Людмила.

Побачила камеру і жінку - співкамерницю.

Її звали Каріна Від неї довідалася, яких правил мушу тепер дотримуватися.

У камері були двоярусні ліжка. Моє було нагорі. Відразу над ним стеля і лампи, сильні прожектори, коли я могла лягти, світили прямо в обличчя, цілу ніч. Лежати треба було тільки на спині. Обличчям до прожекторів. Закривати обличчя нічим не можна.

З шостої ранку до десятої вечора не можна було лягати на нари. Весь час треба було стояти. Там були камери спостереження.

Одного разу я не витримала. За п'ятнадцять хвилин до двадцять другої години лягла на ліжко. “Не роби цього!” - кричала Каріна. “Я вже не витримую. Мені треба лягти”, - відповіла я.

Кроки в коридорі. Правило таке, що коли хтось відкриває двері до камери, треба негайно надягти мішок на голову і стати обличчям до стіни. А я лежу на ліжку. Натягаю мішок і вдаю, що переодягаюся, хоча насправді в мене не було нічого, жодного одягу, щоб переодягнутися. Вривається російський солдат. Крики, образи, лайка. Він хапає мене за ногу. Смикає. Я падаю з двоярусного ліжка на бетонну підлогу. “Наступного разу буде набагато гірше”, - кричить він. Виходить.

“Набагато гірше” могло означати опинитися в “стакані”. Це було приміщення, може метр на метр, може й менше, там було дуже холодно, вогко і смерділо. Там зачиняли, не було де сісти, тож доводилося стояти годинами. Замикали тебе, і ти не знала, скільки вони будуть так тримати. Годину, десять годин…

Був і підвал, холодний і вогкий. Ми там спали на підлозі. Давали півтора літра води на одного в день, ставили відро, щоб справляти потреби, не прибирали його. Навколо бігали щури.

Їсти не було що. Ув’язнені чоловіки ходили на “роботу”. Вона полягала в тому, що з замерзлих полів - тоді був листопад, уже де-не-де лежав сніг, збирали полишену мерзлу моркву та буряки. В мішках вони потрапляли до нас. У нас було три години, щоб почистити їх тупими ножами, обшкребти, а потім натерти. У холодній воді, звичайно. Наші долоні були здерті до крові.

Для мене голод не був проблемою. Стрес мені не дає їсти - я так реагую. Тож їла стільки, щоб залишитися живою, лише скоринку хліба, наприклад. Я не їла і худла. Солдати вирішили, що я оголосила голодну забастовку і треба мені вибити це з голови. Відтоді мені давали миску каші, брудної, смердючої, з щурячим послідом, і я мала це з’їсти. Інакше мене чекало покарання. Але я не могла цього взяти до рота. Моя співкамерниця ставала так, щоб загородити мене від камери, а я брала ту кашу в руку, підносила до рота, робила вигляд, що їм, а потім непомітно викидала її в поліетиленовий пакет і потім в унітаз. Це тривало тиждень. Солдати врешті вирішили, що зламали мене, і повернулася “нормальна” їжа. Тобто теж каша, але без екскрементів і не така смердюча. Або інколи переварені у воді макарони - такий собі “суп” на воді, інколи в ньому можна було знайти маленький шматочок моркви.

Вже рік, як я вийшла із в’язниці, та досі не можу їсти варене. Я їм тільки сире. У в'язниці мріяла про смак оселедця. Зараз іноді їм оселедеця, а ще хліб і копчене м'ясо. Аби лиш не варити. Вареного до рота не візьму.

***

Котрогось дня мене покликали підписати свій вирок. Що я екстремістка. У них на мене була досьє. На багатьох людей вони готують такі папки перед тим, як їх заарештувати. У моїй течці було п'ять доносів від п'яти донощиків. Двох з них я знала особисто, трьох - взагалі не знала. Погрожували мені. Солдати мені погрожували. Що битимуть, катуватимуть, відправлять “на відпочинок”, тобто в підвал, що могло бути рівноцінно смертній карі. Я підписала.

28 листопада 2019 року після п’ятдесяти днів “Ізоляції” мене перевели до іншої в'язниці.Там у камері було п'ять двоярусних ліжок, їх поставили одне біля одного. На цих ліжках спало двадцять жінок. Серед нас були наркоманки - наркотики вони отримували від російських солдатів. Серед них були жінки, хворі на СНІД. Вони різали собі тіло лезами від бритви, наприклад, коли приходив наркотичний голод, а самих наркотиків бракувало. Треба було остерігатися, щоб не заразитися їхньою кров’ю.

Панував туберкульоз. У якийсь момент половина з нас захворіла. Поверхом вище була лікарняна палата з трохи кращим харчуванням. Були серед нас і психічно хворі жінки. З ними також треба було бути обережним і не наближатися до них. Вони могли в нападі гніву кинутися, наприклад, з олівцем і поранити. Такі ситуації траплялися. Були жінки, засуджені за вбивство. І були такі ж, як і я, “політичні”.

З тієї камери запам'ятався сморід. Жахливий сморід. Не було як помитися. Психічнохворі розмазували кал в кутку, де в підлозі була дірка, яка служила туалетом. Камера не провітрювалася. Бігали щури. Багато в'язнів курили цигарки, але не тільки цигарки - курили що завгодно. У мене тоді вже було з собою кілька книг, мені їх передав мій адвокат. Вони виривали сторінки, скручували в рулони і курили сам лише папір.

Кілька десятків днів нас взагалі не випускали з тієї камери. Потім ми могли вийти на дах, який ми називали “пейзажем”, де на просторі сім на сім кроків ми могли стояти купою і дихати свіжим повітрям.

Я мусила боротися. Мусила захищатися від психічно хворих жінок з нападами люті. А також мусила здобути собі становище в камері, тюремний авторитет.Боролася. Довелося битися.

***

Коли проходив референдум (23-27 вересня 2022 року відбулися “референдуми” щодо приєднання т.зв. Донецької народної республіки, т. зв Луганської народної республіки та Запорізької та Херсонської областей до Росії, їх результати сфальсифіковані та не визнаються міжнародним співтовариством - ред.), до камери прийшов адвокат і дали нам підписати референдумні картки. Вони кричали: “Підпишіть, що хочете до Російської Федерації!” Погрожували, що якщо ми не підпишемо, то потрапимо в набагато гіршу тюрму. Або що нас уб'ють. Я зазначила, що я проти входження українських земель до складу Росії. Крім мене так зробили ще троє дівчат.

Тому, коли вони прийшли через три тижні і дали двадцять хвилин, щоб зібрати свої речі, я подумала, що вони забирають мене до тієї гіршої в’язниці, можливо, десь у глибині Росії. Або що мене зараз уб'ють.

Возили нас два дні, машиною і навіть літаком. Знову: мішки на головах, пропахлі кров'ю і блювотою тих, хто їх вдягав до мене.

Казали, що скоро нас уб'ють. Аж поки ми не дісталися Запоріжжя.

archiwum prywatne

Обмін

Запоріжжя, 17 жовтня 2022 року. У бік білого прапора, біля якого стоїть український військовий прямує колона жінок. Виглядають наче тіні. Ідуть спочатку повільно, потім розуміють, куди йдуть, помічають прапор, солдата, додають ходу, наприкінці майже біжать.

Назустріч свободі.

В інший бік прямують звільнені з українського полону російські солдати.

Того дня з російського полону було звільнено 108 жінок, у тому числі 37 евакуйованих з маріупольського комбінату “Азовсталь”, 11 офіцерів, 85 осіб рядового і сержантського складу, а також жінок, захоплених на території самопроголошених республік на Донбасі до початку Росією. повномасштабної агресії проти України.

Серед тих останніх і Людмила.У російському полоні вона пробула 3 роки. 1104 дні, якщо бути точним.

t.me/ermaka2022

Слава героїням

Лєшно, 24 листопада 2023 року. Конференція триває.

Я дізнаюся, що Людмила - ця непомітна, навіть мініатюрна українка стає все більш відомою, і не лише в Україні та Польщі, тим, що вимагає справедливості - покарання своїх кривдників. Вона подала скаргу до Європейського суду з прав людини. Написала в ній, що була піддана тортурам і зазнавала сексуального насильства. Сьогодні вона є активісткою

організації SEMA UKRAINE, яка підтримує жінок, що зазнали сексуального насильства та воєнного зґвалтування в Україні.

Людмила бере слово між доповідями спеціалістів з психотравматології та міжнародного права. Вона стоїть посеред залу з мікрофоном:

- Я тут, щоб голосно сказати про своїх сестер-бранок, які зараз переживають те, що я пережила у російському полоні. Це відбувається постійно. У російських в'язницях досі перебувають жінки, яких викрали з політичних мотивів і за підтримку України. За нашими оцінками, зараз їх близько двох тисяч.

Їх тут ніхто не називає “жертвами воєнних зґвалтувань і тортур”. Тому що поняття “жертва” стигматизуюче. В англійській мові є термін "survivor”. Це той, хто вижив завдяки своїй силі та рішучості. Це поняття не має відповідника в польській мові. Тому їх називають “вцілілі”. Ці жінки - войовниці, героїні, а ніякі не жертви.

Людмила демонструє фотографії наступних ув’язнених і катованих жінок.

- Слава Україні! - лунає в залі.

- Героям слава! - відповідає аудиторія.

***

Людмила Гусейнова - одна з героїнь документального фільму Мартини Войцєховської “А що, як завтра війна скінчиться?”, присвяченого вцілілим з України - жінкам, які потрапили до російських в’язниць.

***

Після конференції я попросив Людмилу надіслати мені презентацію. Зробила це, як вона зізналася, охоче, сподіваючись, що ми опублікуємо світлини ув’язнених українських жінок.

- Ці жінки були незаконно викрадені та незаконно утримуються в російських тюрмах на окуповани

політв'язні. Їх піддають тортурам, таким же, як я пережила, - розповіла Людмила. Вона переконувала, що світ повинен дізнатися про їхню долю, оскільки завдяки міжнародному тиску їх можливо вдасться звільнити.

- Хотілося б, щоб вони не були анонімними. Пам’ятаймо, що вони - матері, дружини, у них є рідні та друзі, які на них чекають, - додала вона.

Нижче ми публікуємо матеріал, підготовлений на основі презентації Людмили Гусейнової та додаткової інформації про ув’язнених, яку нам надала Людмила. У матеріалі є зображення кількох ув’язнених росіянами жінок. Лише семи.

Нагадаємо, за підрахунками українських організацій, що борються за права жінок, у російських в'язницях утримується близько двох тисяч українських жінок-політв'язнів.

Світлана Довгань Затримана в: 2019 році Засуджена до: 11 років і 4 місяців в'язниці Утримують в Донецьку Хворіє на діабет. Її бачили в тюрмі “Ізоляція” свідки кажуть, що бачили її там усю в синцях після допитів, що її били, катували електричним струмом, тримали у підвалі.
Світлана Головань Затримана в: 2019 році Засуджена до: 11 років і 6 місяців неволі Утримують в Донецьку Два роки її катували у в'язниці “Ізоляція”. Матір двох дітей. Її колишній чоловік з дітьми були евакуйовані з Маріуполя і зараз перебувають в Німеччині. Контакт зі Світланою підтримує її сестра. Вона повідомляє: “Моя сестра дуже переживає за своїх дітей, боїться, що вже їх більше не побачить, що за той час стане для них чужою особою, бо її чоловік має нову сім'ю. Ми всі хочемо допомогти їй вибратися з тієї катівні, але досі всі зусилля - марні”.
Олена Федорук Затримана в: 2017 році Засуджена до: 11 років в'язниці Утримують в Донецьку
Марина Юрчак Затримана в: 2017 році Засуджена до: 15 років в'язниці Утримують в Донецьку
Дарія Сафонова Затримана в: 2021 році разом з чоловіком Засуджена до: 10 років і 3 місяців в'язниці Утримують в Луганську Її чоловіка - Юрія Хлистуна - з в'язниці випустили. В 2012 році Дарія була кандидатом у народні депутати Верховної Ради України. Під час виборчої кампанії вона викрила злочини свого супротивника - генерала міліції Володимира Гуславського. Володимира Гуславського - політичного супротивника Дарії у 2012 році, вважають одним з керівників узгоджених з російськими спецслужбами дій сепаратистів під час подій, починаючи з 2012 року, які передували створенню так званої Луганської народної республіки (на підставі публікації Марка Свєрчка, письменника і офіцера ABW).
Наталія Власова Затримана в: 2019 році Засуджена до: 15 років в'язниці Утримують в Ростові. Вивезена на територію Російської федерації
Ольга Мелещенко Затримана в: 2020 році Засуджена до: 12 років в'язниці Після трьох років утримування у в'язниці отримала тимчасову відстрочку виконання вироку до досягнення повноліття її дитиною. Їй та дитині заборонено виїжджати поза окуповану територію. Живе у Горлівці Донецької області.

Сердечно дякую Катерині Маховській за допомогу у створенні матеріалу.

Autorka/Autor:Tomasz Słomczyński

Źródło: tvn24.pl

Źródło zdjęcia głównego: archiwum prywtane

Pozostałe wiadomości

Trwa rosyjska ofensywa na Wowczańsk i okoliczne miejscowości w obwodzie charkowskim na wschodzie Ukrainy. Władze lokalne podają, że w mieście pozostało około stu osób, ale zaznaczają jednocześnie, że "wróg nie zdobył miasta". Ewakuacja mieszkańców jest utrudniona przez ciągły ostrzał.

Dramatyczna sytuacja w Wowczańsku na wschodzie Ukrainy. W mieście pozostało sto osób

Dramatyczna sytuacja w Wowczańsku na wschodzie Ukrainy. W mieście pozostało sto osób

Źródło:
PAP

Prezydent Gruzji Salome Zurabiszwili zawetowała ustawę o zagranicznych agentach. Od tygodni przeciwko kontrowersyjnemu prawu protestowały tysiące Gruzinów. Partia władzy ma jednak dość głosów, by to weto odrzucić.

Ustawa o zagranicznych agentach zawetowana

Ustawa o zagranicznych agentach zawetowana

Źródło:
Reuters, PAP, Civil Georgia

Lekarz z Ukrainy Andrij K. jest podejrzany o zabójstwo 86-letniego Daniela Z., poprzez odłączenie go od urządzeń podtrzymujących życie. Do ministra sprawiedliwości trafił list otwarty w jego obronie podpisany przez dwa tysiące lekarzy, pielęgniarek, profesorów i autorytetów w dziedzinie anestezjologii i intensywnej terapii.

Lekarz z zarzutem zabójstwa po odłączeniu pacjenta od urządzeń podtrzymujących życie. "Nie jest winny"

Lekarz z zarzutem zabójstwa po odłączeniu pacjenta od urządzeń podtrzymujących życie. "Nie jest winny"

Źródło:
PAP

To rzecz zupełnie naturalna, że język się cały czas zmienia. Jeżeli się nie będzie zmieniał, to po prostu w pewien sposób umrze - powiedział w TVN24 Maciej Makselon, polonista i nauczyciel akademicki. Komentował zmiany w ortografii, które zdecydowała się wprowadzić Rada Języka Polskiego. Zaznaczył, że ma uwagę do jednej. Mówił o niej, że "to trochę tak, jak dać komuś w pysk, ale z wyrazami szacunku".

Zmiany w ortografii do "przyklaśnięcia". Ale jedna "trochę jak dać komuś w pysk, ale z wyrazami szacunku"

Zmiany w ortografii do "przyklaśnięcia". Ale jedna "trochę jak dać komuś w pysk, ale z wyrazami szacunku"

Źródło:
TVN24

Gdzie jest burza? W sobotę 18.05 nad Polską pojawiają się wyładowania atmosferyczne. Śledź aktualną sytuację pogodową w kraju na tvnmeteo.pl.

Gdzie jest burza? Pada i wieje, uwaga na grad

Gdzie jest burza? Pada i wieje, uwaga na grad

Aktualizacja:
Źródło:
tvnmeteo.pl

Drugi rok z rzędu w Wielkiej Brytanii spadła liczba miliarderów, choć majątek otwierającej listę najbogatszych mieszkańców rodziny Hinduja wzrósł po poziomu, jakiego nikt wcześniej w jej historii nie osiągnął - wynika z dorocznego rankingu "The Sunday Times Rich List". Dopiero na 258. miejscu jest król Wielkiej Brytanii Karol III, którego majątek został oszacowany na 610 milionów funtów. Wyżej od niego znajduje się premier Rishi Sunak.

Najbogatsi ludzie w Wielkiej Brytanii. Król Karol w trzeciej setce

Najbogatsi ludzie w Wielkiej Brytanii. Król Karol w trzeciej setce

Źródło:
PAP

Prokuratura postawiła zarzuty mężczyźnie, który jest podejrzany o brutalne zabójstwo swojej matki. W czwartek, w jednym z mieszkań na Mokotowie, odnaleziono ciało starszej kobiety. 50-latek został aresztowany.

Brutalne zabójstwo starszej kobiety. Jej syn usłyszał zarzuty i został aresztowany

Brutalne zabójstwo starszej kobiety. Jej syn usłyszał zarzuty i został aresztowany

Źródło:
tvnwarszawa.pl

Ulewne deszcze nawiedziły zachodnie Niemcy. Woda zalała ulice wielu miast, wdarła się do piwnic i spowodowała osunięcia ziemi. W kraju związkowym Saary wprowadzono stan wyjątkowy, a służby ratunkowe przeprowadziły ponad 3000 interwencji.

Zachodnie Niemcy pod wodą. "Wszędzie przeprowadzamy ewakuacje"

Zachodnie Niemcy pod wodą. "Wszędzie przeprowadzamy ewakuacje"

Źródło:
Reuters, tagesschau.de, BR24

Stany Zjednoczone dostarczyły Ukrainie sprzęt artyleryjski z zastrzeżeniem, że nie może być on używany do ataków na terytorium Rosji. Dziennik "Wall Street Journal" podaje, że Ukraina zwróciła się o zezwolenie na użycie broni także w Rosji. "Władze amerykańskie nadal rozważają ukraiński wniosek" - podaje amerykańska gazeta.

Media: Ukraina zwróciła się o zezwolenie na użycie amerykańskiej broni na terytorium Rosji

Media: Ukraina zwróciła się o zezwolenie na użycie amerykańskiej broni na terytorium Rosji

Źródło:
PAP

W sobotę podejrzany o przeprowadzenie zamachu na Roberta Ficę Juraj C. stanął przed sądem specjalnym w Pezinku w pobliżu Bratysławy. Sąd zdecydował o umieszczeniu podejrzanego w areszcie tymczasowym, o co wnioskowała słowacka prokuratura. Przesłuchanie Juraja C. jest zaplanowane na dziś. Grozi mu nawet dożywocie.

Juraj C. przed sądem. Jest decyzja w sprawie tymczasowego aresztowania

Juraj C. przed sądem. Jest decyzja w sprawie tymczasowego aresztowania

Źródło:
PAP, TVN24, Dennik N

Utrudnienia na autostradzie A4 w kierunku Katowic. Doszło tam do pożaru autobusu. Jak informują służby, pasażerowie zdążyli bezpiecznie opuścić pojazd.

Pożar autobusu na autostradzie pod Krakowem

Pożar autobusu na autostradzie pod Krakowem

Źródło:
tvn24.pl

Kleszcz afrykański, nazywany też wędrownym, pojawił się w Europie, a być może także w Polsce. Maciej Grzybek z Gdańskiego Uniwersytetu Medycznego wyjaśnił na antenie TVN24, że badanie obecności tego pajęczaka w naszym kraju jest ważne ze względu na przenoszone przez niego choroby. Jak opowiadał, każdy z nas może pomóc w poszukiwaniach.

Kleszcz afrykański. Ekspert o tym, jak poważne stanowi zagrożenie

Kleszcz afrykański. Ekspert o tym, jak poważne stanowi zagrożenie

Źródło:
TVN24, tvnmteo.pl

Podjęliśmy decyzję, aby zainwestować w nasze bezpieczeństwo, a przede wszystkim w bezpieczną wschodnią granicę 10 miliardów złotych. Rozpoczynamy wielki projekt budowy bezpiecznej granicy, w tym systemu fortyfikacji - poinformował w sobotę premier Donald Tusk.

Tusk: zainwestujemy w bezpieczną wschodnią granicę 10 miliardów złotych

Tusk: zainwestujemy w bezpieczną wschodnią granicę 10 miliardów złotych

Źródło:
TVN24, PAP

- Jesteśmy nie do zatrzymania w walce o równość - powiedział europoseł Nowej Lewicy Robert Biedroń przed Marszem Równości w Krakowie. Dodał, że Lewica będzie walczyła o to, aby każda Polka czuła się w kraju bezpiecznie. Na czele Marszu szedł prezydent Krakowa, Aleksander Miszalski.

Po równość i tolerancję. Ulicami Krakowa przeszedł Marsz Równości

Po równość i tolerancję. Ulicami Krakowa przeszedł Marsz Równości

Źródło:
PAP

Szczegółowa analiza sprawy skłoniła mnie do tego, żeby tego ułaskawienia udzielić - powiedział w sobotę prezydent Andrzej Duda. Odniósł się do decyzji w sprawie samotnej matki czwórki dzieci, skazanej na trzy lata więzienia za ugodzenie nożem sąsiada. - To był czyn specyficzny, to była obrona przez nią miru domowego, to była obrona jej rodziny - mówił Duda.

Ułaskawił matkę czwórki dzieci. Prezydent Andrzej Duda o swojej decyzji

Ułaskawił matkę czwórki dzieci. Prezydent Andrzej Duda o swojej decyzji

Źródło:
PAP, TVN24

Proponowany przez MEN pomysł na łączenie klas na lekcjach religii spotkał się z "mocnym sprzeciwem" członków Komisji Wychowania Katolickiego KEP. Zdaniem komisji, "jest to wbrew wszelkim zasadom pedagogicznym, psychologicznym i dydaktycznym". Projektowana nowelizacja rozporządzenia ma wejść w życie od nowego roku szkolnego. Komisja zaapelowała do wszystkich wierzących o zabranie głosu w tej sprawie.

"Mocny sprzeciw" z episkopatu wobec propozycji zmian w lekcjach religii

"Mocny sprzeciw" z episkopatu wobec propozycji zmian w lekcjach religii

Źródło:
PAP

W nocy z piątku na sobotę Rosjanie zaatakowali dronami obiekty infrastruktury energetycznej znajdujące się w regionach wschodniej i środkowej części Ukrainy - przekazała agencja Ukrinform. Na prośbę Kijowa prąd awaryjnie dostarczają trzy kraje sojusznicze, w tym Polska.

Polska rozpoczęła awaryjne dostawy prądu

Polska rozpoczęła awaryjne dostawy prądu

Źródło:
PAP

Dziesięć par jednopłciowych zostało pobłogosławionych w parafii ewangelicko-reformowanej w Warszawie. - Nasze błogosławieństwo jest sposobem na powiedzeniem tym parom, że ich miłość nie jest gorsza od miłości osób heteroseksualnych, że również ich miłość podoba się Bogu - mówi proboszcz parafii ewangelicko-reformowanej ks. Michał Jabłoński.

Duchowni pobłogosławili pary jednopłciowe. "Pierwszy taki gest w Polsce"

Duchowni pobłogosławili pary jednopłciowe. "Pierwszy taki gest w Polsce"

Źródło:
PAP

Polacy pokochali wyjazdy do krajów basenu Morza Śródziemnego. W tym sezonie mogą liczyć na tańsze wycieczki z biurami podróży do krajów takich jak Turcja, Egipt czy Hiszpania - wskazują eksperci rynku turystycznego. A to w dużej mierze za sprawą zagoszczenia na naszym rynku dwóch nowych touroperatorów. Umocnienie się polskiej waluty i spadki cen paliwa również miały wpływ na tegoroczne przeceny.

Polski język będzie słychać wzdłuż i wszerz. "Król jest jeden"

Polski język będzie słychać wzdłuż i wszerz. "Król jest jeden"

Źródło:
tvn24.pl

W piątek przyznano nagrody imienia Janusza Korczaka 2024. Wśród laureatów znalazła się między innymi Justyna Suchecka z redakcji tvn24.pl. "Jestem bardzo dumna i wzruszona, że mogę się znaleźć w takiej drużynie" - napisała dziennikarka.

Przyznano Nagrody Korczaka 2024. Wśród laureatów dziennikarka tvn24.pl

Przyznano Nagrody Korczaka 2024. Wśród laureatów dziennikarka tvn24.pl

Źródło:
tvn24.pl, Głos Nauczycielski

Były minister sprawiedliwości Marcin Warchoł wypomniał obecnie rządzącym, że chcą oskładkować umowy o dzieło. Tymczasem oskładkowanie umów śmieciowych pojawiło się w Krajowym Planie Odbudowy przyjętym przez rząd Zjednoczonej Prawicy.

Oskładkowanie umów o dzieło. Warchoł krytykuje rząd, a to pomysł... PiS

Oskładkowanie umów o dzieło. Warchoł krytykuje rząd, a to pomysł... PiS

Źródło:
Konkret24

Proboszcz parafii w Potoku Wielkim (woj. lubelskie) ks. Artur Dyjak miał przepraszać wiernych za zgorszenie, które - jak twierdził - wywołała posłanka KO Marta Wcisło przez swoją obecność tuż przy ołtarzu podczas mszy w kościele. Posłanka jest oburzona, że w świątyni użyty został język nienawiści.

Ksiądz w kazaniu miał mówić o posłance KO i "skandalu". Ta nazywa to językiem nienawiści

Ksiądz w kazaniu miał mówić o posłance KO i "skandalu". Ta nazywa to językiem nienawiści

Źródło:
tvn24.pl

W wyniku spożycia zatrutego piwa w kilku miejscowościach w południowej Zambii zmarło co najmniej 10 osób, a wiele trafiło do szpitala - poinformowała w piątek zambijska policja. Do produkcji piwa wykorzystano alkohol metylowy i pastę do butów.

Pasta do butów w piwie. Nie żyje co najmniej 10 osób

Pasta do butów w piwie. Nie żyje co najmniej 10 osób

Źródło:
PAP

Główny Inspektor Farmaceutyczny podjął decyzję o wstrzymaniu w obrocie leku Viglita, stosowanego przy leczeniu cukrzycy. Powodem jest stwierdzenie wady jakościowej. 

Lek na cukrzycę wstrzymany w obrocie

Lek na cukrzycę wstrzymany w obrocie

Źródło:
tvn24.pl

Wietnamczycy zorganizowali wsparcie dla swoich rodaków, którzy ucierpieli w pożarze hali handlowej Marywilska 44. Kupcy otrzymali w sobotę pierwszą pomoc.

Wsparcie po pożarze Marywilskiej 44. "Każdy otrzyma od nas pomoc, jesteśmy solidarni"

Wsparcie po pożarze Marywilskiej 44. "Każdy otrzyma od nas pomoc, jesteśmy solidarni"

Źródło:
tvnwarszawa.pl

Myślę, że do Polski mogło przyjechać kilkadziesiąt tysięcy osób, które chciały teoretycznie studiować, ale chodziło tylko o to, żeby mieć wizę - powiedział w "Jeden na jeden" w TVN24 minister nauki i szkolnictwa wyższego Dariusz Wieczorek (Lewica). Jego zdaniem "wiele prywatnych uczelni powstawało tylko po to, żeby ten proceder prowadzić". Przekazał, że jest przygotowana w tym zakresie biała księga.

Wieczorek: to mógł być jeden z elementów afery wizowej

Wieczorek: to mógł być jeden z elementów afery wizowej

Źródło:
TVN24

IMGW wydał ostrzeżenia meteorologiczne przed burzami. Gwałtowna aura spodziewana jest w większości województw, a miejscami porywy wiatru mogą sięgnąć 70 kilometrów na godzinę. Sprawdź, gdzie może być groźnie.

Zagrzmi, może spaść grad. Ostrzeżenia IMGW

Zagrzmi, może spaść grad. Ostrzeżenia IMGW

Źródło:
IMGW

Europejczycy sobie budowali i budują całkiem nowy system polityczny. System integracji, który nie jest imperium i nie jest państwem narodowym, a który służy obywatelom i funkcjonuje bardzo dobrze - mówił o Unii Europejskiej prof. Timothy Snyder z Uniwersytetu Yale. Podkreślał też, że "my jesteśmy dłużnikami (Ukraińców - red.), nie odwrotnie". - Rosja stoi na przeszkodzie lepszej ukraińskiej przeszłości - mówił historyk w rozmowie z dziennikarzem TVN24 BiS Janem Niedziałkiem.

Snyder: my jesteśmy dłużnikami Ukraińców, nie odwrotnie

Snyder: my jesteśmy dłużnikami Ukraińców, nie odwrotnie

Źródło:
TVN24 BiS

W najnowszym "Kadrze na kino" Ewelina Witenberg opowiedziała o filmie "Monster" nagrodzonym w Cannes, który trafił właśnie do kin. Wspomniała o serialu "Diuna: Proroctwo", który zadebiutuje jesienią na platformie MAX. Fragment programu poświęcono także amerykańskiej piosenkarce Billie Eilish i jej nowemu albumowi.

Co warto obejrzeć. Ewelina Witenberg podsumowuje. "Kadr na kino" w TVN24

Co warto obejrzeć. Ewelina Witenberg podsumowuje. "Kadr na kino" w TVN24

Źródło:
tvn24.pl

Ruszyło głosowanie internautów na zwycięzcę Nagrody Internautów XX edycji Grand Press Photo. Wyboru można było dokonać spośród 233 zdjęć, 56 autorów. Na oddanie głosu jest tydzień, do 21 maja do godziny 23:59. Wszystkich laureatów XX Grand Press Photo 2024 poznamy podczas gali dzień później, czyli 22 maja.

XX edycja Grand Press Photo. Rusza głosowanie internautów

XX edycja Grand Press Photo. Rusza głosowanie internautów

Źródło:
tvn24.pl