Президенти Польщі та Литви хочуть більшої підтримки України. "Ми повинні боротися за свободу

- Ми збираємося у Вільнюсі, щоб згадати 1863-64 роки, повстання народів Польщі, Литви, Білорусі та України, яке стало символом спільноти, яку ми плекаємо донині, - сказав Науседа після розмови з Дудою. Він нагадав, що "зараз Росія атакує Україну" і "намагається позбавити цю країну свободи".

- Це нагадування, що свободу не є чимось само собою зрозумілим, коли поруч - агресор, і що за цю свободу потрібно боротися, - наголосив він.

Науседа додав, що "хотів би тішитися чудовими відносинами між Польщею та Литвою". Він також підкреслив, що "обидва сусіди (Польща і Литва - ПАП) стоять на варті демократії в Європі".

- Ми забезпечуємо безпеку всього регіону. Обидві країни співпрацюють у сфері безпеки. Ми будемо зміцнювати цю співпрацю, проводити спільні навчання та підвищувати мобільність військ", - заявив Науседа.

Він наголосив на важливості допомоги для України та нагадав, що найближчим часом відбудеться зустріч Люблінського трикутника за участю президента України Володимира Зеленського. Науседа заявив, що підтримка України є одним із пріоритетів політики Литви, який, безперечно, буде продовжено.

- На жаль, це в якомусь сенсі наша традиція, що ми маємо боротися за свободу проти російського загарбника. Тому сьогодні для нас обох і для

нашої частини Європи так важливо підтримати Україну, - сказав у свою чергу президент Дуда

Президент Дуда також повідомив, що теми недільної розмови з Науседою включали підготовку до саміту та посилення безпеки нашої частини Європи.

- Ми з президентом Литви висловили задоволення тим, що найближчим часом у нашій частині Європи відбудуться великі маневри НАТО, - сказав президент. Він зазначив, що ці навчання демонструють готовність і підготовку до відсічі можливої агресії, а також ступінь залученості союзників по НАТО, їх присутність у нашій частині Європи та швидкість реакції Альянсу.

Він застеріг, що незалежно від цього президенти хотіли б спільно організувати маневри за участю польських і литовських військових.

- Сувальський перешийок - це регіон, який сьогодні потребує особливого патрулювання та посилення - над цим ми разом працюємо роками, - запевнив Дуда.

Президент також висловив задоволення розвитком економічної співпраці між Польщею та Литвою. За його словами, обсяг двостороннього економічного обміну перевищив 10 мільярдів євро. Президент нагадав про спільні інфраструктурні проекти, такі як Via Baltica та Rail Baltica.

Лідерів під час прес-конференції запитали, чи можливо пришвидшити процес прийняття рішень європейськими країнами як щодо підтримки України, так і зміцнення власної безпеки. Президент Науседа визнав, що "Європа повинна відігравати більшу роль" у підтримці України. Він підкреслив, що для цього необхідно постійно нарощувати виробничі потужності європейського оборонно-промислового комплексу.

- Ці процеси поволі просуваються вперед, але ЄС складається з 27 держав. Ми розуміємо, що не всі країни мають однаковий темп прийняття рішень, -

сказав він і додав, що Литва є однією з "країн з найбільшим ентузіазмом", коли йдеться про підвищення власної обороноздатності та підтримку України.

Президент Дуда, однак, відзначив, що без апаратної, фінансової та матеріальної підтримки Заходу Україна "буде мати величезну проблему із захистом від Росії".

- Якщо ми хочемо, щоб Україна вижила і щоб ця війна не закінчилася перемогою Росії, підтримка надалі потрібна, навіть у більших обсягах, ніж надається сьогодні, - наголосив він.

Дуда визнав, що зараз в арсеналах країн ЄС не вистачає, зокрема, боєприпасів, необхідних Україні для ефективної боротьби, що, за його словами, вимагає інтенсифікації виробництва та все тіснішої співпраці в цій сфері.

Науседа зазначив, що країни Балтії та Польща є членами НАТО, тому агресія Росії проти будь-якої з них призведе до автоматичного введення в дію ст.5 Північноатлантичного договору. Він додав, що тривають дії щодо посилення присутності союзних військ на східному фланзі.

Обидва президенти також відзначили, що обидві країни за останні роки значно збільшили витрати на оборону, включаючи озброєння та модернізацію своїх збройних сил. Науседа підкреслив, що Польща досягла рівня приблизно 4% ВВП витрат на оборону.

- Це той рівень, на який ми повинні орієнтуватися, - зазначив він.

Січневе повстання почалося 22 січня 1863 року. Повстанці нападали на російські гарнізони в Царстві Польському (частині території Польщі, окупованій Російською імперією - ред.). Під час військових дій, що тривали понад 1,5 роки, відбулося більше тисячі менших і більших сутичок, а загалом у боях брало участь не менше 150 тисяч повстанців. Січневе повстання було найтривалішим і наймасовішим рухом за незалежність ХІХ ст. Наслідк иповстання виявилися трагічними - десятки тисяч вбитих чи страчених росіянами, заслання до Сибіру, конфіскація майна учасників повстання.