Президенти Польщі, Латвії та Румунії про "посилення активності, яку намагається реалізувати Росія"

Źródło:
tvn24
Stoltenberg: jest stałe ryzyko różnych ataków hybrydowych
Stoltenberg: jest stałe ryzyko różnych ataków hybrydowych
TVN24
Stoltenberg: jest stałe ryzyko różnych ataków hybrydowychTVN24

Зловмисні гібридні атаки є частиною посилення активності, яку Росія намагається здійснювати на євроатлантичній території, - заявили у спільній заяві у вівторок президенти Польщі, Латвії та Румунії, співголови зустрічі Бухарестської дев'ятки (B9) у Ризі.

“Ми серйозно стурбовані нещодавніми зловмисними гібридними атаками Росії на територію союзників, які становлять загрозу безпеці НАТО”, - йдеться у спільній заяві президентів Польщі Анджея Дуди, Латвії Едгарса Рінкевичса та Румунії Клауса Йоганніса, які є співголовами зустрічі країн Бухарестської дев'ятки (B9) у Ризі. Документ опубліковано на сайті президента Польщі.

“Ці інциденти є частиною ескалації кампанії діяльності, яку Росія продовжує проводити в євроатлантичному регіоні, включаючи диверсії, акти насильства, кібер- та електронне втручання, провокації проти кордонів Альянсу, кампанії з дезінформації та інші гібридні операції”, - пояснили в заяві.

“Ми будемо індивідуально та колективно реагувати на ці дії, підвищуватимемо нашу стійкість і продовжуватимемо тісно координувати зусилля, щоб забезпечити готовність Альянсу та його членів стримувати та захищатися від гібридних дій або атак”, - йдеться у заяві.

Підтримка України

Троє лідерів підкреслили, серед іншого, що Росія залишається найбільшою і безпосередньою загрозою для Альянсу. Вони також заявили про намір продовжувати підтримувати Україну, на яку Кремль напав понад 10 років тому.

“Ми підтверджуємо нашу непохитну підтримку незалежної та суверенної України в її міжнародно визнаних кордонах”, - йдеться у заяві.

Лідери також засудили “всіх, включаючи Білорусь, хто активно підтримує військові дії Росії та зловмисну гібридну діяльність, у тому числі проти союзників”, і закликали “припинити підтримку російської агресії та дестабілізуючу діяльність”. “Ми залишаємося непохитними в наших зусиллях підтримувати міжнародний тиск на Росію, в тому числі за допомогою санкцій та інших заходів, поки Росія продовжує свою ворожу політику та дії, включаючи кричущі порушення міжнародного права", - підкреслили вони.

Троє лідерів висловили підтримку українській формулі миру та прагненню України вступити до НАТО напередодні мирної конференції у Швейцарії та саміту НАТО у Вашингтоні. “Ми очікуємо, що рішення, прийняті на саміті у Вашингтоні, сприятимуть повній сумісності України з НАТО та побудують реальний міст для її членства в НАТО. У ході підготовки до саміту у Вашингтоні ми зобов’язуємося разом з членами Альянсу узгодити значний пакет підтримки, включаючи всеосяжну роль НАТО в підтримці невід’ємного права України на самооборону та зобов’язання надавати сталу, довгострокову фінансову підтримку”, - йдеться в документі.

“Східний кордон НАТО в нашій частині Європи є потенційно під найбільшою загрозою”

У вівторок у столиці Латвії зібралися лідери країн східного флангу НАТО: Польщі, Болгарії, Чехії, Естонії, Литви, Латвії, Румунії, Словаччини та Угорщини. На зустрічі були присутні генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг і нові союзники - Швеція і Фінляндія.

Під час прес-конференції польський президент Анджей Дуда сказав, що “на жаль, східний кордон НАТО, тут, у нашій частині Європи, є сьогодні кордоном, що потенційно перебуває під найбільшою загрозою”.

- Як через небезпеку прямого вторгнення, прямого російського нападу, так і через очевидну сьогодні гібридну загрозу з боку Білорусі, яка все ще триває. А також потенційний напад з боку Білорусі, яка теоретично є окремою, незалежною, суверенною державою, але ми чудово знаємо, що білоруський режим фактично перебуває під повним домінуванням Москви, - додав він.

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що під час переговорів було досягнуто домовленості, “що під час саміту у Вашингтоні ми очікуємо подальшого посилення позиції стримування та оборони НАТО”.

- Крім того, ми очікуємо, що лідери держав і урядів продовжуватимуть удосконалювати регіональні оборонні плани, а також виділяти на ці плани відповідні ресурси, - сказав він.

- Окрім того, ми досить інтенсивно говорили про те, що під час саміту лідери держав-союзників повинні наполягати на тому, щоб усі країни-члени досягли рівня двох відсотків ВВП у видатках на оборону, - додав президент Латвії. Він повідомив, що під час зустрічі йшлося про гібридні загрози з боку Росії, які спрямовані, зокрема, на країни, що межують з Білоруссю.

Натомість президент Болгарії Румен Радев, якого цитує агентство БТА, визнав, що “ми всі хочемо, щоб Україна повернула свою територіальну цілісність”.

- Повторюю: ми повинні враховувати реальність, тому що реальність така, що Україна не має відповідних ресурсів: матеріальних, фінансових чи людських для досягнення цієї мети, - сказав він.

На його думку, є два шляхи досягнення поставлених цілей. Один - це мирні переговори, а інший - підтримка України країнами НАТО. На думку Радева, "кожна держава повинна сама вибирати, як підтримувати Україну".

“Бухарестська дев’ятка” - неформальна платформа для співпраці між країнами східного флангу НАТО (Польща, Литва, Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія), створена в 2015 році в Бухаресті з ініціативи президентів Польщі та Румунії, Анджея Дуди та Клауса Йоганніса. Наразі в рамках цієї ініціативи відбулося вісім зустрічей на рівні глав держав, у тому числі три у Варшаві.

Autorka/Autor:red.

Źródło: tvn24

Źródło zdjęcia głównego: PAP/EPA/TOMS KALNINS

Pozostałe wiadomości

Prezydent USA Donald Trump w pierwszą podróż zagraniczną uda się do Arabii Saudyjskiej, a także do Kataru i być może innych państw regionu. Jak stwierdził, wyboru dokonał ze względu na obietnicę saudyjskich inwestycji w Stanach Zjednoczonych.

To tam Trump pojedzie w pierwszą podróż zagraniczną. Zdecydowały pieniądze

To tam Trump pojedzie w pierwszą podróż zagraniczną. Zdecydowały pieniądze

Źródło:
PAP

Rok po likwidacji obowiązkowych zadań domowych sprawdzamy, jak ich brak odmienił szkolną rzeczywistość. Kto się cieszy, a kto buntuje? Pytamy też ministrę edukacji Barbarę Nowacką, czy było warto. Bo twardych danych na ten temat nie ma.

Szkoła bez zadań domowych. A w niej: kartkówki, projekty, zadania "doskonalące" i "wyzwania"

Szkoła bez zadań domowych. A w niej: kartkówki, projekty, zadania "doskonalące" i "wyzwania"

Źródło:
tvn24.pl