TVN24 | TVN24 po ukraińsku

Український біженець приходить до лікаря і ... про нього мають потурбуватися як про поляка. Теоретично

TVN24 | TVN24 po ukraińsku

Autor:
Кароліна
Ковальська
Źródło:
tvn24.pl
Довгі черги для номерів PESEL
Довгі черги для номерів PESELTVN24
wideo 2/4
TVN24Довгі черги для номерів PESEL

Українка або українка, які тікають від війни, мають право на повне медичне обслуговування. Це гарантує так званий спеціальний закон. Та під час візиту до кабінету лікарям та їхнім пацієнтам доводиться іноді стикатися з непередбаченими проблемами.

ukraina ukraina

Українське телебачення в прямому ефірі

Безкоштовно та без реєстрації

Ukraińska telewizja na żywo

Bezpłatnie i bez rejestracji.

1+1 w TVN24 GO
Ukraina 24 w PLAYER

Міністр здоров’я Адам Нєдзельський і президент Національного фонду здоров’я Філіп Новак неодноразово наголошували, що біженці мають таке ж право на гарантовані пільги, як і поляки, в тому числі отримувати рецепти на ліки, вартість яких відшкодовує держава. Безкоштовне медичне обслуговування біженців передбачено законом про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на території цієї держави, відомим ще як спецзакон.

З теорією все. На практиці часом з’являються перешкоди.

Перешкода перша: PESEL

Для початку варто знати, що пацієнтів з України можна розділити на дві категорії: тих, в кого є  PESEL  і тих – без нього..

Якщо біженцеві вдалося вже оформити PESEL, то все просто. Його дані: ім’я, прізвище, дату народження, дату в’їзду до Польщі та адресу проживання, система cabinet.gov.pl підтягує автоматично. У цій системі біженець має статус, подібний до вагітної жінки – він не застрахований, але має право на пільги. Лікар бачить його дані і може негайно почати обстеження.

Громадянин України, який ще не встиг отримати PESEL, перші чверть години візиту витратить на те аби надати персональні дані, показати  паспорт, продиктувати лікареві адреси: ту, що в Україні і ту – в Польщі, а також довести, що кордон нашої країни він перетнув після 24 лютого 2022 року, коли почалася російська агресія проти його батьківщини. Ця дата важлива, оскільки положення спецзакону, яке гарантує українцям право на медичну допомогу на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що й польським громадянам , чинне саме з 24 лютого.

Перешкода друга: мова

Лише коли формальності позаду український пацієнт чи пацієнтка може розповісти про проблему, з якою прийшла. Аж тут виникає інша проблема.

- Я ще з того покоління, яке вивчало російську мову в школі, а до того ж маю партнерку з України. Тож можемо без проблем порозумітися з біженцями і читаємо кирилицю. Гірша справа з молодим поколінням, яке з цією мовою взагалі не контактувало, але й вони дають собі раду.  Виявилося, що Google Translator досить непогано перекладає, і ми, якщо маємо проблеми, покладаємося на нього. Деякі лікарі придбали мобільний перекладач у формі дистанційного пульта, який також може сканувати та перекладати українські документи, – розповідає доктор Йоанна Забєльська-Цєцюх, сімейний лікар, експерт Федерації спілок роботодавців охорони здоров’я «Зелено-гурське Порозуміння» та власниця клініки первинної медико-санітарної допомоги (POZ) у Білостоці.

Домінік Лєвандовський, сімейний лікар і геріатр, який завершив медичну освіту в 2010 році, спілкується з біженцями в клініці в Бренній (Сілезьке воєводство) попри мовний бар’єр – він вивчив основні слова та фрази з міністерських підручників, а решту доповнює польською. Він зізнається, що йому легше спілкуватися з біженцями з територій ближчих до західного кордону. Чим далі на схід, тим складніше розмовляти. Тоді  допомагає собі перекладачем. Порозумітися вдається.

Дбаючи про лікарів, які не володіють мовами сусідів, Польське товариство сімейної медицини вже  в перші дні війни створило базу даних перекладачів з української мови. Щоб отримати доступ потрібно авторизуватися на сайті ptmr.info.pl, увівши номер лікарської ліцензії (PWZ). На вказаних телефонах чергують волонтери – українські лікарі, які вчилися в Польщі або студенти-медики, які виросли в Польщі, але дома розмовляють українською. За потреби лікар передає слухавку пацієнту, а потім слухає переклад. Або ж вмикає голосний зв’язок і візит до лікаря відбувається за участі перекладача.

Проте перекладачів небагато, і не всі лікарі мають час аби додзвонитися  до зайнятих перекладачів. Тому біженцю, який не володіє польською мовою, краще йти до лікаря, який не володіє українською чи російською, разом із людиною, яка знає одну з цих мов.

Полегшити справу можна й вибравши медичний заклад, персонал якого розмовляє українською. У цьому допоможе створена Польським товариством сімейної медицини (PTMR) пошукова система medicalhelp.pl, яка дозволяє визначити своє розташування на мапі і показує найближчі клініки та медичні центри, ділячи їх за типом.

Картка медичної співбесіди українською та польською мовамиВища лікарська палата

Перешкода третя: документи

Біженці, які потрапляють до лікаря, рідко мають медичну документацію. Лікарі визнають, що частіше це траплялося у біженців перших днів війни, які були підготовлені до зміни місця проживання, обізнаніші й заможніші. Українці, які втекли до Польщі згодом, рятуючись від російських ракет, часто не встигали взяти навіть елементарні речі, не кажучи вже про документи. Тому діагноз потрібно було поставити заново і підтвердити дорогими діагностичними дослідженнями (про це трохи пізніше).

Буває, що українські пацієнти мають при собі виписку з лікарні або довідку про хронічне захворювання. Теоретично, щоб вважатися достовірним і обов’язковим до врахування документом, така довідка повинна бути перекладена присяжним перекладачем. На практиці, однак, лікарі не вимагають від біженців дорогих візитів до перекладачів.

– Ми читаємо виписні картки з лікарні та рекомендації українських лікарів і не ставимо їх під сумнів. Але вони не можуть бути підставою для, наприклад, відшкодування витрат на ліки, оскільки не мають статусу медичної документації згідно з польськими правилами, -  каже один із медиків, які приймають воєнних біженців. Тож цю документацію має готувати польський лікар, на польських бланках або в системі gabinet.gov.pl.

Павел Фльорек з Управління соціальної комунікації та промоції Національного фонду здоров’я пояснює, що те, що повинен чинити лікар POZ щодо хронічно хворого біженця з України, який не має медичної документації на підтвердження хвороби, «є таке саме, як у ситуації, коли до лікаря POZ приходить польський чи будь-якої іншої національності пацієнт з правом на пільги, але без медичних документів, який стверджує, що хворіє хронічно і це його перший візит до цього лікаря.

– Для діагностики захворювання лікар, зокрема, проводить бесіду з пацієнтом, яка дозволить йому отримати інформацію про поточні симптоми захворювання, лікування та рекомендації, а також провести безпосередньо огляд. Крім того, лікар, якщо є необхідність, може призначити пацієнту проведення додаткових необхідних діагностичних досліджень, використовуючи актуальні медичні знання та власний професійний досвід. Ці дії, відповідно до правил, фіксуються та документуються в історії хвороби пацієнта, - роз’яснює Павел Фльорек.

Лікарі, однак, наголошують, що це не вирішує їхніх проблем, тому що в умовах відшкодування даного препарату може документальна фіксація неефективності лікування протягом певного часу іншими, зазвичай дешевшими, препаратами, або є вимога проведення додаткових досліджень. В такому разі без виконання цих критеріїв виписати цей препарат з відшкодуванням вартості вони не можуть. Так буває і з пацієнтами, які приходять до них вперше.

Перешкода четверта: повернення коштів

Незважаючи на те, що Національний фонд охорони здоров’я гарантує відшкодування вартості ліків та медичних виробів особам, які мають таке право згідно із спеціальним законом, на тих самих умовах, що й застрахованим у Фонді, в реальності виникає багато відмінностей.

– Чимало пацієнтів з України – це люди з хронічними захворюваннями, такими як астма, цукровий діабет чи гіпертонія, які багато років лікуються та приймають специфічні ліки. Проблема в тому, що ми не завжди можемо призначати їх зі знижкою, тому що повернення коштів залежить від кількох критеріїв, – каже доктор Забєльська-Цєцюх. Вона наводить приклад віктози, яку застосовують для лікування цукрового діабету 2 типу, ін’єкційного препарату у формі ручки, який коштує 600 злотих без повернення та близько 200 злотих із поверненням частини вартості.

– Один із пацієнтів лікувався цим препаратом в Україні і очікував, що лікар продовжить йому призначення. Біда в тому, що віктозу з 30-відсотковою оплатою можна оформити лише в тому випадку, якщо вирівнювання діабету в пацієнта виявилося неефективним впродовж півроку, попри лікування двома ліками, а рівень глікованого гемоглобіну в нього перевищує певну величину. Коли приймаєш хворого вперше, та ще й зазвичай без медичної документації, важко довести, що таке лікування застосовувалося протягом півроку і не принесло результатів. А якщо ми цього не доведемо, то за кілька місяців ми можемо отримати від Національного фонду охорони здоров’я запит на покриття необґрунтованого відшкодування, тобто прохання повернути 400 злотих плюс пеня, – пояснює доктор Забєльська-Цєцюх. Про подібні суми йдеться і у випадку інгаляційних ліків, що застосовуються при астмі. Тут місячне лікування зазвичай коштує до 400 злотих. Штрафи, з якими стикаються лікарі у разі невиправданого призначення компенсованих ліків від гіпертонії чи знеболюючих, значно нижчі, адже повна ціна місячного лікування (без відшкодування) часто становить 20 злотих.

– Тим не менш, погрожують, хоча й неофіційно. Від рядових співробітників Національного фонду здоров’я чуємо: «Будьте уважні, колеги, що призначаєте, бо за лікування біженців заплатите самі».

- Здається, чиновники не так стурбовані долею біженців, як ми, - каже доктор Забєльська-Цєцюх. А враховуючи, що на початку цього року Фонд оштрафував щонайменше кілька сотень сімейних лікарів за, на його думку, незаконне, призначення, з 2018 року починаючи, відшкодовуваного замінника молока для немовлят (штрафи, накладені на заклади охорони здоров’я, сягнули щонайменше 1 мільйона злотих), медики обережні.

– Кілька клінік уже визнають, що виписують рецепти на 100%, а щоб профінансувати ліки для українців, просто скидаються власними грошима, які передають у сусідню аптеку, – каже експертка «Зелено-гурського порозуміння»

 – Схоже, чиновники не так піклуються про допомогу біженцям, як ми, – відзначає вона.

Uchodźcy z Ukrainy trafiają do polskich szpitali
Uchodźcy z Ukrainy trafiają do polskich szpitaliTVN24

– Виписування «стопроцентних» рецептів особам, які мають право на відшкодування вартості ліків, позбавляє їх цього права та погіршує і без того важке становище людей, які тікають від війни, без жодного фактичного та формального обґрунтування, – кажуть Марія Кузьняр з МОЗ та Павел Фльорек із Національного Фонду здоров'я.

Пом’якшувати правила ні міністерство, ані Національний фонд здоров’я наміру не мають.

І офіційна позиція - це одне, а ризик повернення кількох чи навіть кількох десятків тисяч злотих за неправильні рецепти успішно відлякує лікарів від призначення ліків із 30 або 50-відсотковим поверненням вартості.

Медики не дивуються біженцям, які хочуть продовжити терапію тим препаратом, яким були забезпечені в Україні.

 – Це такі ж люди, як і ми, але жорстоко вирвані зі свого – можна сказати – європейського життя вторгненням російських військ. Якщо той чи інший препарат викликав у них адекватну реакцію, вони мають право його вимагати. Тим більше, що влада їх запевнила, що вони мають таке ж право на пільги, як і громадяни Польщі, – наголошує доктор Домінік Лєвандовський, віце-президент Колегії сімейних лікарів у Польщі.

Чи може біженець прийняти дешевші ліки? Теоретично так, але невідомо, якою буде його реакція. Побічні ефекти можуть відбити в нього бажання приймати препарат регулярно, що в разі цукрового діабету може мати трагічні наслідки – відсутність ін’єкцій інсуліну в крайньому випадку може призвести до смерті. Не менш небезпечно припинення терапії препаратами для зниження артеріального тиску – пацієнтові загрожує, наприклад, інсульт. Фахівці з економіки охорони здоров’я наголошують, що такі ускладнення можуть бути в рази дорожчими для системи охорони здоров’я, ніж повне відшкодування ліків. Проте урядовці не завжди до них прислухаються, навіть коли йдеться про польських пацієнтів.

Перешкода п'ята: доступ до досліджень

Іноді критерії відшкодування можна задовольнити шляхом проведення діагностичних досліджень (вони необхідні насамперед для визначення стану здоров’я). Але й тут непросто. Лікарі первинної ланки заробляють на життя переважно за рахунок так званої подушної ставки - фіксованої суми, яку Національний фонд здоров'я сплачує їм щомісяця за кожного записаного до них пацієнта. Цього року базова ставка становить 178,8 злотих на місяць. Ця сума більша у випадку дітей, людей похилого віку та тих, хто страждає на хронічні захворювання.

Усіх хворих з-поза так званого «активного списку» пацієнтів лікаря первинної ланки, тобто тих, хто приписаний до іншого лікаря, приймають на умовах спеціального візиту, який Фонд оцінює у 78 злотих. Але вартість багатьох тестів значно перевищує цю суму.

– Вартість УЗД становить щонайменше 80 злотих, тобто на два злотих більше, ніж я отримаю від Фонду за весь візит, який включає розмову з лікарем, огляд пацієнта, призначення лікування та інші, хоча, можливо, дещо дешевші діагностичні дослідження, - каже доктор Забєльська-Цєцюх. Вона додає, що у квітні лабораторія знову підняла ціни на аналізи, а квітнева переоцінка всіх ставок у НФЗ на 4,5 відсотка не покриває цієї різниці.

- Від чиновників НФЗ чуємо: «То прийми того пацієнта кілька разів, і оплатиться». Але прецінь йдеться не про креативний облік і те аби ганяти біженця на кілька візитів, а про ефективну допомогу та ефективне лікування, – обурюється лікарка. Додає, що складно викликати біженця кілька разів, якщо він або вона в місті проїздом і ще тільки шукає сталий прихисток.

Перешкода шоста: черги

Польська система охорони здоров’я вже віддавна неефективна, а про багатотижневі черги до спеціалістів чи на планові процедури розмови тривають щонайменше десятиліття.

Watch Health Care Foundation (WHC) контролює доступ до гарантованих медичних послуг. Цьогорічний випуск барометра WHC був присвячений жінкам і проходив під гаслом «Жінка в черзі». Дослідження показує, що в жінок середній час очікування на візит до спеціаліста становить три місяці, але, скажімо, на консультацію ендокринолога жінки можуть чекати навіть більше семи місяців. То ж і в випадку біженця найближчий візит до спеціаліста, хоч би й до того ж ендокринолога, може відбутися аж за кілька місяців.

Доктор Домінік Лєвандовський розводить руками.

– Нещодавно до мене прийшла родина з Маріуполя за направленням до ревматолога. "У квітні син мав пройти обстеження в Маріуполі, але нашої лікарні немає. Нічого немає", - сказали вони. Я виписав направлення, знаючи, що доведеться чекати в довгій черзі, і не міг нічого прискорити.

Доступ до лікування, на яке можуть розраховувати поляки, а завдяки спецзакону - й українці, не є оптимальним. Системні бар’єри стосуються не тільки діагностики та компенсованого лікування. Перешкодою може стати вже сам пошук відповідного лікаря. Павел Фльорек з Управління соціальної комунікації та промоції Національного фонду здоров’я додає, що онкологічні хворі з України, яким довелося припинити терапію у своїй країні через агресію Росії, можуть продовжити лікування в Польщі. Продовження мають також пацієнти, яких лікують гематологічними методами.

- Разом з Польським онкологічним товариством ми сприяємо контакту пацієнтів з України з онкологічними центрами в Польщі. Зв’язатися, також українською, можна через цілодобову безкоштовну гарячу лінію Національної фонду здоров’я за номером 800 190 590, – розповідає Павел Фльорек.

Хто і як допомагає

Окрім дій уряду, існує багато низових ініціатив. У лютому, як ми вже згадували, Польське товариство сімейної медицини (PTMR) під орудою доктора Агнєшкі Масталеж-Мігас, яка також є національним консультантом із сімейної медицини, запустило для пацієнтів пошукову систему медичних закладів (medicalhelp.pl), співробітники яких володіють українською, російською чи англійською мовами, а для лікарів - базу даних перекладачів з української мови. Обидва інструменти доступні як українською, так і польською мовами, щоб не лише біженець, а й його польський опікун міг знайти потрібний заклад.

Пошукова система medicalhelp.pl дозволяє автоматично визначити власне розташування на мапі і показує найближчі заклади з розбивкою за типом – POZ (первинна медична допомога, де працюють сімейні лікарі, терапевти чи педіатри), AOS (амбулаторна спеціалізована допомога, де лікарі вузького профілю відвідування спеціалізації, наприклад, кардіологів, ревматологів, нефрологів, а також офтальмологів, хірургів і неврологів) або відділення лікарень. Крім того, пошукова система повідомляє, чи розмовляє персонал російською та українською, а також чи є перекладач на місці. Можна також побачити платні чи безкоштовні у даному закладі послуги (багато центрів AOS, тобто спеціалізованих клінік, працюють на комерційній основі). База перекладачів доступна лише лікарям, які зареєструвалися на сайті ПТМР, і допуск можливий за номером ліцензії лікаря на практику (PWZ).

Власні програми допомоги запускають також організації пацієнтів.

Онкофонд Алівія на платформі OnkoUkraina, яка діє під почесним патронатом Уповноваженого з прав пацієнтів, надає інформацію українською мовою про лікування раку в Польщі.

Додаток «Рятіник» (Ratownik), який підтримує Польська рятувальна організація, полегшує надання допомоги. Додаток, який можна завантажити на смартфон, відображає на карті Польщі не лише пункти медичної та психологічної підтримки, а й пропозицію та розташування житла, пункти роздачі товарів першої необхідності та місця, де можнаи отримати послуги перекладача.

Zaślepka materiału TVN24GO
Kanał 1+1 na żywo - oglądaj w TVN24 GO
Materiał jest częścią serwisu TVN24 GO

Autor:Кароліна Ковальська

Źródło: tvn24.pl

Źródło zdjęcia głównego: Piotr Kamionka/Reporter

Pozostałe wiadomości